облущений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний облу́щений облу́щена облу́щене облу́щені
родовий облу́щеного облу́щеної облу́щеного облу́щених
давальний облу́щеному облу́щеній облу́щеному облу́щеним
знахідний облу́щений облу́щену облу́щене облу́щені
орудний облу́щеним облу́щеною облу́щеним облу́щеними
місцевий на/в облу́щеному, облу́щенім на/в облу́щеній на/в облу́щеному, облу́щенім на/в облу́щених

Словник синонімів

ОБЛУ́ПЛЕНИЙ (який повністю чи частково втратив верхній шар покриття; який відпав, обсипався частинками, шматками), ОБЛУ́ЩЕНИЙ, ОБДЕ́РТИЙ, ОБША́РПАНИЙ, ОБКОЛУ́ПАНИЙрідше, ОБЛУ́ПАНИЙ діал.Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Ілюмінатори засновані павутинням (О. Гончар); Весняне сонце.. проривалося крізь ґрати й золотило брудні, обдерті стіни похмурої камери (С. Васильченко); На протилежнім боці вигону обшарпана стояла школа (Я. Качура); На замазаній стіні.. місцями червоніла цегла з-під обколупаної глини (І. Нечуй-Левицький); З таким напруженням зазирав [Панько] до сіней, що видів кожду жовтаву пляму на стіні від облупаного вапна (Лесь Мартович).