-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний облу́дний облу́дна облу́дне облу́дні
родовий облу́дного облу́дної облу́дного облу́дних
давальний облу́дному облу́дній облу́дному облу́дним
знахідний облу́дний, облу́дного облу́дну облу́дне облу́дні, облу́дних
орудний облу́дним облу́дною облу́дним облу́дними
місцевий на/в облу́дному, облу́днім на/в облу́дній на/в облу́дному, облу́днім на/в облу́дних

Словник синонімів

ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙрідко,ДВОЄДУ́ШНИЙзаст.;ОБЛУ́ДНИЙ, ОБЛУ́ДЛИВИЙ рідше (який під зовнішньою лагідністю приховує погані наміри). - Колись і мене [піп] назвав антихристом. - Невже антихристом?.. - сказав лицемірний Денис, ще й перехрестився (І. Нечуй-Левицький); Завжди нещирий, Олександр перший, не бажаючи ображати Барклая і Багратіона, обох призначив командуючими арміями (П. Кочура); Тяжкі переслідування одвертих ворогів та брехливих друзів не могли не втомити навіть цей [І. Франка] могутній дух (М. Рильський); Не злюбила йогоДокія. Не за ті цукерки, що дітям не дав, а за те, що якийсь він слизький був, дуже низько кланявся усім Чумакам (В. Кучер); - Ти здавна був кепський, не хочу казати - фальшивий пророк (І. Франко); Не клянись, що життя є виною тому, Що ти криводушний, Підступний, Лукавий, .. На світі є чесність І совість є, А ти за вигоди їх вирішив збути... (С. Воскрекасенко); Невже зрадив хан? Кривоприсяжний пес! Хоче в мутній воді половити рибки (Я. Качура); Ми всі цілком зневірились у щирість та совісність крутійського уряду (М. Коцюбинський); Вони [посли], бач, налякалися, що князь побачив їх дволичну гру (Юліан Опільський); Аристарх.. не такий ввічливий, як Мстислав, але, безперечно, не двоєдушний, щирий (В. Логвиненко); Розбещений, картинний і облудний, він засліпить дівчину своїми вишуканими словами (М. Чабанівський). - Пор. підсту́пний.
ОБМА́ННИЙ (про дії, вчинки і т. ін. - який ґрунтується на обмані), ОБМА́НЛИВИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, ОБЛУ́ДЛИВИЙрідше. Обманна добропорядність Модеста Герасимовича, вкрадливий баритон, вчений апломб.. - все разом може привести неосвічену дівчину в пастку (І. Волошин); В житті вона бачила трагедії багатьох сердець, які кидалися на перший обманливий спалах й обпалювали собі крила на довгі роки (М. Ю. Тарновський); Людський розум має одне вразливе місце: у найщиріших істинах його можна переконати лише за допомогою облудних засобів (з журналу).
ПІДСТУ́ПНИЙ (який своєю поведінкою прикриває злі наміри; властивий такій людині), ПІ́ДЛИЙ, ПІДЛО́ТНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, НЕПЕ́ВНИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КА́ВЕРЗНИЙрозм.,ОБЛУ́ДЛИВИЙрозм.; ПЕКЕ́ЛЬНИЙрозм.,ДИЯ́ВОЛЬСЬКИЙрозм.,ГАДЮ́ЧИЙ розм.,ЗМІЇ́НИЙрозм. (про заміри, вчинки, риси такої людини). Підступний боярин був, князя Данила вбити хотів (С. Пушик); - Тут дехто з ваших односельчан радив вам віддатися на ласку царських прислужників.. Підступна порада! (А. Головко); - Тепер вона не буде терпіти коло себе чоловіка,.. що ображає її людську гідність, не буде терпіти людину підлу й нікчемну (Є. Гуцало); Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе (В. Симоненко); Він підбурив [хлопця] на брудний і підлотний злочин (З. Тулуб); Розбещений, картинний і облудний, він засліпить дівчину своїми вишуканими словами (М. Чабанівський); Її вже навіть острах бере, що ніхто його тут не розгадає, всіх він задурманить своїми облудними речами (О. Гончар); [Парвус:] Мені оті патриції непевні, не бачу я в них щирості такої, як у плебеїв (Леся Українка); Вона.. забула про існування Миколи Сухопари й інших бешкетників, від яких можна було чекати каверзних витівок (О. Донченко); Його я знаю добре.. Отруйні зуби кобри, Облудливі слівця! (Д. Павличко); Дівчата цей раз менше таїлися, цілком недвозначно виявляли свої пекельні наміри (К. Гордієнко); В Лакшуна, кажуть, абсолютно ідіотські очі, а за ними криється диявольська хитрість шпигуна... (М. Стельмах); Вона бачила.. той зміїний усміх (ще мовби здержуваний!), що блукав на гадючих устах пані Наської... (Олена Пчілка). - Пор. лицемі́рний, 1. хи́трий.
ПРИМА́РНИЙ (який не відповідає дійсності, не існує насправді), ОМА́НЛИВИЙ, ОМА́ННИЙ, ОБМА́НЛИВИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ, НЕРЕА́ЛЬНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ЕФЕМЕ́РНИЙ, ІЛЮЗО́РНИЙ (який тільки здавався справжнім, реально існуючим). Ніччю все здається чужим і примарним (Ю. Яновський); Рослини співіснують - це, так би мовити, стан миру. Проте він триває недовго, та й, зрештою, мир цей оманливий (з журналу); Не одне покоління алхіміків змарнувало своє життя на пошуки оманного філософського каменя (з журналу); Закортіло ще йому воювати.. за обманливу, як потім виявилося, землю і волю (П. Козланюк); - Живу я в Гомін-Цибулі, щодня стою за прилавком. А іноді здається, наче в мене це якесь несправжнє життя, якась копія (Є. Гуцало); Ми пообідаємо і довго бродитимемо містом... Все буде казковим і нереальним (В. Дрозд); Це були.. гасла облудних буржуазних "свобод", але в затхлих умовах Галичини навіть вони пролунали як удари вічового дзвону (П. Колесник); [Маруся:] Гріхи миру.. затягли свою неодрадную пісню про давнє щастя, будять химерну надію вернути його знову (Панас Мирний); Ця впевненість часто буває ілюзорною, бо й у похилому віці ми інколи робимо ті ж самі помилки, які робили в зелені юнацькі роки (Л. Дмитерко). - Пор. 1. нереа́льний.