обловлювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обло́влювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обло́влюймо | |
| 2 особа | обло́влюй | обло́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обло́влюватиму | обло́влюватимемо, обло́влюватимем |
| 2 особа | обло́влюватимеш | обло́влюватимете |
| 3 особа | обло́влюватиме | обло́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обло́влюю | обло́влюємо, обло́влюєм |
| 2 особа | обло́влюєш | обло́влюєте |
| 3 особа | обло́влює | обло́влюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обло́влюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обло́влював | обло́влювали |
| жін. р. | обло́влювала | |
| сер. р. | обло́влювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обло́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| обло́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обло́влювавши | ||