-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обли́шити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обли́шмо
2 особа обли́ш обли́ште
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обли́шу обли́шимо, обли́шим
2 особа обли́шиш обли́шите
3 особа обли́шить обли́шать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обли́шив обли́шили
жін.р. обли́шила
сер.р. обли́шило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обли́шений
Безособова форма
обли́шено
Дієприслівник
обли́шивши

Словник синонімів

ЗАЛИША́ТИ (віддавати, передавати в чиєсь користування, в спадщину і т. ін.), ЛИША́ТИ, ПОЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, ПЕРЕДАВА́ТИ, ОБЛИША́ТИрозм.,ОСТАВЛЯ́ТИ[ЗОСТАВЛЯ́ТИ]рідко. - Док.: залиши́ти, лиши́ти, полиши́ти, поки́нути, переда́ти, обли́шити, оста́вити[зоста́вити]. - Так схопимо за зябра, що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску. Тоді пани кинуть її і подадуться на службу, а землю залишать нам (М. Стельмах); Умерла раз на Соколію бідна вдова, а.. дрібним сиротам не лишила нічого (Ю. Федькович); Доробився він у тих лісах та на воді до того, що царинки свої позадовжував [заборгував], а дітей не в силі вивінувати [наділити посагом] хоч так, як його дєдьо [батько] йому по смерті своїй полишав (А. Крушельницький); Обзиваюся до синів, - шануйте старого батька! Не прогайнував нічо [нічого], не змарнував, але ще придбавта й вам передає (Лесь Мартович); Тому доля запродала Од краю до краю, А другому оставила Те, де заховають (Т. Шевченко); Князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй тільки будинок невеличкий у місті (Марко Вовчок). - Пор. заповіда́ти.
ПРИПИНЯ́ТИщо, з інфін. (якусь роботу, діяльність тощо), ПЕРЕСТАВА́ТИ, ПОКИДА́ТИ, КИДАТИ, ПОЛИША́ТИ, ОБЛИША́ТИ, ЗАЛИША́ТИ, ЛИША́ТИрідко,ЗГОРТА́ТИ[ЗГО́РТУВАТИ], ЗАКИДА́ТИрозм.,ПРИОСТАВА́ТИдіал.;ОБРИВА́ТИ (раптово). - Док.: припини́ти, переста́ти, поки́нути, ки́нути, полиши́ти, обли́шити, залиши́ти, згорну́ти, заки́нути, приостати, обірва́ти. Він припиняє творчу роботу і починає зводити власну майстерню (І. Волошин); - Еге, чого ж то вже спочивати? - здивувався Микола, не перестаючи махати ціпом (Грицько Григоренко); Може, не один багач, почувши ту Кармелеву пісню, покидає співати (Марко Вовчок); - Кидай, Нимидоро, прясти. Йди сядь коло мене (І. Нечуй-Левицький); Він доносив князеві, що полишає службу через те, що літа й здоров’я не дозволяють йому клопотатись такими трудними справами (Леся Українка); Мати почала обніматись та цілуватись з жінкою, а Роман облишив на хвилину роботу, зацікавлено розглядаючи незнайому (Ю. Збанацький); При кождій нагоді, на кождій громадській раді він не залишав доказувати користь і потреби такої дороги (І. Франко); Блажен, хто міг лишити рано Бенкети юності, до дна Її не випивши вина (переклад М. Рильського).

Словник фразеологізмів

і ду́мку лиши́ти (обли́шити) про кого—що. Перестати згадувати кого-, що-небудь; забути. А Ганна? Ганна, що ж — дівча.. Про неї й думку він лишив (П. Дорошко).