облицюватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив облицюва́тися, облицюва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа облицю́ється облицю́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. облицюва́вся, облицюва́всь облицюва́лися, облицюва́лись
жін.р. облицюва́лася, облицюва́лась
сер.р. облицюва́лося, облицюва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
облицюва́вшись