облицьований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний облицьо́ваний облицьо́вана облицьо́ване облицьо́вані
родовий облицьо́ваного облицьо́ваної облицьо́ваного облицьо́ваних
давальний облицьо́ваному облицьо́ваній облицьо́ваному облицьо́ваним
знахідний облицьо́ваний облицьо́вану облицьо́ване облицьо́вані
орудний облицьо́ваним облицьо́ваною облицьо́ваним облицьо́ваними
місцевий на/в облицьо́ваному, облицьо́ванім на/в облицьо́ваній на/в облицьо́ваному, облицьо́ванім на/в облицьо́ваних