-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив облива́тися, облива́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   облива́ймося, облива́ймось
2 особа облива́йся, облива́йсь облива́йтеся, облива́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа облива́тимуся, облива́тимусь облива́тимемося, облива́тимемось, облива́тимемся
2 особа облива́тимешся облива́тиметеся, облива́тиметесь
3 особа облива́тиметься облива́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа облива́юся, облива́юсь облива́ємося, облива́ємось, облива́ємся
2 особа облива́єшся облива́єтеся, облива́єтесь
3 особа облива́ється облива́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
облива́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. облива́вся, облива́всь облива́лися, облива́лись
жін. р. облива́лася, облива́лась
сер. р. облива́лося, облива́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
облива́вшись

Словник синонімів

ОБЛИВА́ТИСЯ (розливаючи якусь рідину, забруднюватися нею), ЗАЛИВА́ТИСЯ, ОБЛЯ́ПУВАТИСЯрозм., ОБХЛЮПУВАТИСЯрозм. - Док.: обли́тися, обілля́тися[обля́тисярідше], зали́тися, обля́патися, обхлю́патися. Мені приносили їсти - я [сліпий льотчик] не дозволяв нікому допомагати, обливався гарячим супом і чаєм, упускав на підлогу котлету і їв її (Ю. Яновський); Залитися борщем; Обляпатися чорнилом; Обхлюпатися грязюкою.
УКРИВА́ТИСЯ[ВКРИВА́ТИСЯ]чим (про якусь поверхню - рясно, густо заповнюватися шаром чого-небудь, рослинністю, певними предметами), ПОКРИВА́ТИСЯ, ОКРИВА́ТИСЯрідше, КРИ́ТИСЯрідше, БРА́ТИСЯ, ЗАСТЕЛЯ́ТИСЯ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ[ВСТЕЛЯ́ТИСЯ], УСТЕ́ЛЮВАТИСЯ[ВСТЕЛЮВАТИСЯ], УСІВА́ТИСЯ[ВСІВА́ТИСЯ], ОБСІВА́ТИСЯ, ОДЯГА́ТИСЯрозм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ (перев. суцільно); ОБЛИВА́ТИСЯ (вкриватися дуже густо); ОБРОСТА́ТИ (вкриватися окремими предметами); ОБСИПА́ТИСЯ[ОСИПА́ТИСЯ], ПРИПАДА́ТИ, ОПУ́ШУВАТИСЯ (пилом, снігом, інеєм тощо). - Док.: укри́тися[вкри́тися], покри́тися, узя́тися[взя́тися], застели́тися, устели́тися[встели́тися], усі́ятися[всі́ятися], обсі́ятися, одягну́тися, одягти́ся, затягну́тися, обли́тися, обрости́, обси́патися[оси́патися], припа́сти, опу́шитися. Кінчався квітень. Що не день, то густішою зеленню вкривались молоді гаї (І. Цюпа); Знесилені руки і ноги покривались краплями поту (М. Коцюбинський); У неділю вранці-рано Поле крилося туманом (Т. Шевченко); Ладозьке озеро бралося кригою (Ю. Смолич); Здалеку все мов розлазилося, геть-геть у сторони, рідшало й застилалося серпанком (Панас Мирний); Небо затяглося сірою мішковиною, крізь яку бризнули перші краплі (Ю. Яновський; Уквітчалися [робітничі селища] абрикосовими садочками, які навесні обливаються цвітом (Д. Ткач); Пливе довга доріжка конвеєра. Повільно рухаючись, поодинокі деталі обростають гвинтиками, котушками, стрілками (П. Автомонов).

Словник фразеологізмів

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т. ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т. ін.) [крива́вим (гірки́м, сьо́мим і т. ін.)] по́том. Дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи. Наймити та невільники обливались потом, аж стогнали од важкої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Двадцять п’ять років отут обливаюся потом, і в очах лиш полин (Мирослав Ірчан); Їхньою волею, їхньою силою здійснюється нарешті те, про що не раз, обливаючись гірким вантажницьким потом, мріяли вони потаємки в роки своєї молодості (О. Гончар); Вмивався [Явтух] потом, усіх навколо себе трусив, як чорт грушу (Ю. Яновський); Вийшов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Ю. Мушкетик); [Ганна:] Попогнула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом,— не зажирувала б (М. Кропивницький); Ще сонце не купалося у водах яруги, а Василь вже обмився сьомим потом (І. Чендей); // Тяжко, з великим напруженням виконувати, витримувати що-небудь. Батальйон обливався потом [у поході], .. все гнітило, важчало з кожним кілометром (О. Гончар).

облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т. ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т. ін.) [крива́вим (гірки́м, сьо́мим і т. ін.)] по́том. Дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи. Наймити та невільники обливались потом, аж стогнали од важкої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Двадцять п’ять років отут обливаюся потом, і в очах лиш полин (Мирослав Ірчан); Їхньою волею, їхньою силою здійснюється нарешті те, про що не раз, обливаючись гірким вантажницьким потом, мріяли вони потаємки в роки своєї молодості (О. Гончар); Вмивався [Явтух] потом, усіх навколо себе трусив, як чорт грушу (Ю. Яновський); Вийшов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Ю. Мушкетик); [Ганна:] Попогнула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом,— не зажирувала б (М. Кропивницький); Ще сонце не купалося у водах яруги, а Василь вже обмився сьомим потом (І. Чендей); // Тяжко, з великим напруженням виконувати, витримувати що-небудь. Батальйон обливався потом [у поході], .. все гнітило, важчало з кожним кілометром (О. Гончар).

облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т. ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т. ін.) [крива́вим (гірки́м, сьо́мим і т. ін.)] по́том. Дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи. Наймити та невільники обливались потом, аж стогнали од важкої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Двадцять п’ять років отут обливаюся потом, і в очах лиш полин (Мирослав Ірчан); Їхньою волею, їхньою силою здійснюється нарешті те, про що не раз, обливаючись гірким вантажницьким потом, мріяли вони потаємки в роки своєї молодості (О. Гончар); Вмивався [Явтух] потом, усіх навколо себе трусив, як чорт грушу (Ю. Яновський); Вийшов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Ю. Мушкетик); [Ганна:] Попогнула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом,— не зажирувала б (М. Кропивницький); Ще сонце не купалося у водах яруги, а Василь вже обмився сьомим потом (І. Чендей); // Тяжко, з великим напруженням виконувати, витримувати що-небудь. Батальйон обливався потом [у поході], .. все гнітило, важчало з кожним кілометром (О. Гончар).

облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т. ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т. ін.) [крива́вим (гірки́м, сьо́мим і т. ін.)] по́том. Дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи. Наймити та невільники обливались потом, аж стогнали од важкої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Двадцять п’ять років отут обливаюся потом, і в очах лиш полин (Мирослав Ірчан); Їхньою волею, їхньою силою здійснюється нарешті те, про що не раз, обливаючись гірким вантажницьким потом, мріяли вони потаємки в роки своєї молодості (О. Гончар); Вмивався [Явтух] потом, усіх навколо себе трусив, як чорт грушу (Ю. Яновський); Вийшов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Ю. Мушкетик); [Ганна:] Попогнула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом,— не зажирувала б (М. Кропивницький); Ще сонце не купалося у водах яруги, а Василь вже обмився сьомим потом (І. Чендей); // Тяжко, з великим напруженням виконувати, витримувати що-небудь. Батальйон обливався потом [у поході], .. все гнітило, важчало з кожним кілометром (О. Гончар).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т. ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т. ін.) [крива́вим (гірки́м, сьо́мим і т. ін.)] по́том. Дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи. Наймити та невільники обливались потом, аж стогнали од важкої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Двадцять п’ять років отут обливаюся потом, і в очах лиш полин (Мирослав Ірчан); Їхньою волею, їхньою силою здійснюється нарешті те, про що не раз, обливаючись гірким вантажницьким потом, мріяли вони потаємки в роки своєї молодості (О. Гончар); Вмивався [Явтух] потом, усіх навколо себе трусив, як чорт грушу (Ю. Яновський); Вийшов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Ю. Мушкетик); [Ганна:] Попогнула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом,— не зажирувала б (М. Кропивницький); Ще сонце не купалося у водах яруги, а Василь вже обмився сьомим потом (І. Чендей); // Тяжко, з великим напруженням виконувати, витримувати що-небудь. Батальйон обливався потом [у поході], .. все гнітило, важчало з кожним кілометром (О. Гончар).

облива́тися / обли́тися холо́дним по́том. Дуже хвилюватися, переживати (від почуття страху, несподіваного переляку, у передчутті чогось невідомого, неприємного і т. ін.) Холодним потом обливалась Маланка, вся терпла і гострим оком вдивлялась у пітьму, наче питала: як буде? (М. Коцюбинський); Калинович стояв, обливаючися холодним потом, і ждав, що буде далі (І. Франко); Тут завченим рухом [крамар] виймає з божниці кольорову пачку перев’язаних розписок.., милується своїм дрібним письмом. Від цього письма не раз холодним потом обливалися нахмурені триаршинні дядьки (М. Стельмах); Осатанів [Турн] і затрусився, Холодним потом ввесь облився, Од гніву сумно застогнав (І. Котляревський). облива́тися по́том. [Сухарик:] Книги!.. .. Ви обливаєтесь потом, коли який-небудь невіглас мусолить брудними пальцями вашого “Фауста” (І. Кочерга). обли́тий холо́дним по́том. Спав тривожно. Від жахливих кошмарів, загадкових снів він раптом прокидався, весь облитий холодним потом (Ю. Збанацький); “Катерино!” — каже він з жалем, весь облитий холодним потом (І. Багряний).