-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив облива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   облива́ймо
2 особа облива́й облива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа облива́тиму облива́тимемо, облива́тимем
2 особа облива́тимеш облива́тимете
3 особа облива́тиме облива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа облива́ю облива́ємо, облива́єм
2 особа облива́єш облива́єте
3 особа облива́є облива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
облива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. облива́в облива́ли
жін. р. облива́ла
сер. р. облива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обли́ваний
Безособова форма
обли́вано
Дієприслівник
облива́вши

Словник синонімів

ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ[ОСТУПИ́ТИ], ОПА́СТИ[ОБПА́СТИ], ОБТО́ВПИТИрозм.,ОБСТА́ТИрозм.,ОБСИ́ПАТИ[ОСИ́ПАТИ]рідше,ОКО́ЛИТИрідко,ОБЛІПИ́ТИпідсил. розм.,ОБЛИ́ПНУТИпідсил. розм.,ОБЛЯГТИ́підсил. розм.,ОБСІ́СТИпідсил. розм., ОБЛИ́ТИпідсил. розм.,ОБІЛЛЯ́ТИпідсил. розм.; ОБСКО́ЧИТИрозм.,ОБАРА́НИТИрозм. (швидко і раптово). - Недок.: ото́чувати, оточа́тирідкообступа́ти[оступа́ти], опада́ти[обпада́ти], обстава́ти, обсипа́ти[осипа́ти], обсипувати[оси́пувати]рідкооблі́плювати, облипа́ти, облипнути, обляга́ти, обсіда́ти, облива́ти. Танкісти і дівчата оточили молодих (О. Довженко); Кілька колгоспників обступили новеньку машину (Г. Епік); Він був середній на зріст і завжди дивувався, коли велетні сини оступали його, мов бір (Ю. Яновський); Собаки обпали робітників, сікалися до ніг (І. Франко); Вся увага на двері, за якими засідає комісія, всі поглядами на того, хто виходить звідти. Коли вийде, одразу обтовплять його (О. Гончар); Деякі вже обстали купу дівчат навкруги і жартували (І. Нечуй-Левицький); - Діти! - звернувся він до табунця босої простоголової дітвори, що вже встигла околити й дівку, і повозку (Л. Яновська); Дівчата, що обліпили акордеоніста,.. співали весільної (М. Руденко); Контору відкривають аж в дев’ятій ранком, але ми вже облягли її від сьомої (Мирослав Ірчан); Треба нам не прогавити князя. Бо як обсядуть його, тоді не проб’єшся й слово мовити (П. Загребельний); В кошарі його обливало ціле море овець (М. Коцюбинський); Антін Андрійович по-молодецькому скочив з коня, і його мов зграя гавенят, миттю обаранили діти (С. Добровольський).
ОБЛИВА́ТИ (поливати водою або якоюсь рідиною кого-, що-небудь по всій поверхні або з усіх боків), ОБДАВА́ТИ, УЛИВА́ТИ[ВЛИВА́ТИ], ОМИВА́ТИ (про сльози, піт); ОБ’ЮШУВАТИрозм. (про піт, кров). - Док.: обли́ти, обілля́ти, обля́тирідшеобда́ти, ули́ти[вли́ти], оми́ти, об’юшити. Пані вже обливала Ядзю водою (Н. Кобринська); Негода.. і там своє бере! Коли не дощем обдає крізь лиху оселю, то в вікна [залазить] (Панас Мирний); Кров, що вливала руки,.. холоділа (Марко Вовчок); Матері зомліли в горі,.. і сльози пекуча хвилька омиває щоки темні (О. Гуреїв); За цим снопом пішли інші, і коли їх стало дев’ять, піт зовсім об’юшив мене (М. Стельмах).
ОМИВА́ТИ (про океани, моря, річки - оточувати своїми водами), ОБЛИВА́ТИ. Відлискували під місяцем великі плеса верхніх ставків, що майже омивали мури палацу (Ю. Смолич); Під ногами зелений острів, що його обливають блакитні води далеких гір (М. Коцюбинський).
ОПОВИВА́ТИ (про світло, темряву тощо - поширюючись, заповнювати собою навколишній простір), ОГОРТА́ТИ[ОБГОРТА́ТИ], ОБКУ́ТУВАТИ[ОКУ́ТУВАТИ], ОБІЙМА́ТИ[ОБНІМА́ТИ], ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ[УКРИВА́ТИ], ПОВИВА́ТИ, ОБЛИВА́ТИ, ОХО́ПЛЮВАТИ[ОБХО́ПЛЮВАТИ], ОБЛЯГА́ТИ, ОКРИВА́ТИ, ВГОРТА́ТИ[УГОРТА́ТИ]рідше,СПОВИВА́ТИрідше; ОПУСКА́ТИСЯна що (окутувати собою що-небудь). - Док.: опови́ти, огорну́ти[обгорну́ти], обку́тати[оку́тати], обійня́ти[обня́ти], покри́ти, вкри́ти[укри́ти], пови́ти, обли́ти, обілля́ти, охопи́ти[обхопи́ти], облягти́, окри́ти, вгорну́ти[угорну́ти], спови́ти, опусти́тися. Вечір захопив її на скрині, темрява оповила хату (М. Коцюбинський); Запашний український вечір ласкаво огорта натомлену землю (М. Старицький); Важкий присмерк лягав на землю, обгортав хати, тини, дерева (Л. Первомайський); Темрява обкутала все (О. Досвітній); Вечірні сутінки окутували ліс (А. Шиян); Вже й ніч землю обіймає (Марко Вовчок); Блідо-рожеве світло потиху лилося з ліхтаря, покриваючи всю кімнатку якоюсь таємною напівтемрявою (Г. Хоткевич); Місяць крався по небу і своїм срібним світом, мов серпанком, укривав долину (Панас Мирний); З-за густого жита пишно викотилось сонце і облило зелені ниви червоним огнем (І. Нечуй-Левицький); На заході півнеба охопили нерухомі заграви (О. Гончар); Темнота обхопила його при вході (І. Франко); Хоч ніч облягає, та в пітьмі глибокій Вже грають-палають досвітні вогні (В. Еллан); Темна.. ніч окрила землю (І. Франко); Присмерки уже вгортали землю (М. Рильський); Сизий присмерк сповиває сусідні верхи (В. Бабляк); Сірий похмурий вечір опускався на землю (М. Стельмах). - Пор. 2. напо́внити.
ПОЛИВА́ТИ (ллючи воду або іншу рідину, робити мокрим, вологим когось, щось), ОБЛИВА́ТИ, ПРИЛИВА́ТИ, ПІДЛИВА́ТИрозм., ПОЛОСКА́ТИрозм.,МИ́ТИрозм. - Док.: поли́ти, полля́тирідшеобли́ти, обілля́тирідшеприли́ти, прилля́тирідшепідли́ти, піділля́тирідше.Нимидора поливала розсаду на грядках (І. Нечуй-Левицький); Чорна річка, розбурхана серед ночі, сердилась, налітала на берег, обливаючи босі ноги знахарки теплою водою (А. Шиян); Приливали доріженьку, Таки пилом пала; Розважали матусеньку, Таки з лиця спала (пісня); Ой вийду я у садочок, Буду виглядати, Чи не вийде моя мила Рути підливати? (С. Руданський); Шумлять сосни. Полоще їх дрібний, дошкульний дощ... (П. Колесник); То пропаде вода між камінням і вурчить десь в глибині, то знов вискочить, засміється і миє пласке каміння (Г. Хоткевич).

Словник фразеологізмів

облива́ти (обкида́ти, полива́ти і т. ін.) / обли́ти (обки́дати, поли́ти і т. ін.) бру́дом (боло́том, грязю́кою і т. ін.) кого. Несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти, неславити, ганьбити. Майже в кожному номері .. газетки обливає [запроданець] брудом українську землю (Ю. Збанацький); — Адресок пришли хоч, де ти будеш…— Буду там, де ніхто мене не падлючитиме! Не обливатимуть брудом такі, як ваша ротата супружниця! (О. Гончар); [Юрко:] Ну, це вже нахабство! Дівчина в запалі образила його, і він ладен зараз же обкидати її брудом (Я. Мамонтов); Відбувалися збори, оба [обидва] кандидати обкидали болотом один одного (І. Франко); Поцілуйко зводить розмову на інше. Та господар сам навертає її на своїх недругів, озлоблюючись, обкидає гряззю Безсмертного і Задніпровського (М. Стельмах); Бригадирова проходу не давала [Єльці]. До клубу не показуйсь — викляне, обкидає багном привселюдно.— Байстрючка! Оце вас такого в школі вчили? Як чоловіків чужих відбивати? (О. Гончар); Крім неписьменного базікання про поезію, він [Фотій] намагався облити брудом весь мій рід (Т. Масенко); Як все просто виходить у цієї людини! Схотіла — облила брудом матір і дітей, зробила їх наклепниками і скандалістами; відчула, що запахло паленим,— зажадала лист назад (З газети); — Неможливо собі уявити, щоб він [обвинувач] перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (І. Муратов); — Ти ще відповісиш за такі слова і за те, що дівчину облив помиями (В. Вільний). обли́тий бру́дом. Вже в нашій літературі немає більш-менш помітної постаті, яка б не була облита брудом (Л. Костенко). полива́ння бру́дом. Він уже мало звертав уваги на те, що говорять про нього. А почалося поливання брудом давно. Скільки воно забрало сил і здоров’я (З газети).

облива́ти (обкида́ти, полива́ти і т. ін.) / обли́ти (обки́дати, поли́ти і т. ін.) бру́дом (боло́том, грязю́кою і т. ін.) кого. Несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти, неславити, ганьбити. Майже в кожному номері .. газетки обливає [запроданець] брудом українську землю (Ю. Збанацький); — Адресок пришли хоч, де ти будеш…— Буду там, де ніхто мене не падлючитиме! Не обливатимуть брудом такі, як ваша ротата супружниця! (О. Гончар); [Юрко:] Ну, це вже нахабство! Дівчина в запалі образила його, і він ладен зараз же обкидати її брудом (Я. Мамонтов); Відбувалися збори, оба [обидва] кандидати обкидали болотом один одного (І. Франко); Поцілуйко зводить розмову на інше. Та господар сам навертає її на своїх недругів, озлоблюючись, обкидає гряззю Безсмертного і Задніпровського (М. Стельмах); Бригадирова проходу не давала [Єльці]. До клубу не показуйсь — викляне, обкидає багном привселюдно.— Байстрючка! Оце вас такого в школі вчили? Як чоловіків чужих відбивати? (О. Гончар); Крім неписьменного базікання про поезію, він [Фотій] намагався облити брудом весь мій рід (Т. Масенко); Як все просто виходить у цієї людини! Схотіла — облила брудом матір і дітей, зробила їх наклепниками і скандалістами; відчула, що запахло паленим,— зажадала лист назад (З газети); — Неможливо собі уявити, щоб він [обвинувач] перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (І. Муратов); — Ти ще відповісиш за такі слова і за те, що дівчину облив помиями (В. Вільний). обли́тий бру́дом. Вже в нашій літературі немає більш-менш помітної постаті, яка б не була облита брудом (Л. Костенко). полива́ння бру́дом. Він уже мало звертав уваги на те, що говорять про нього. А почалося поливання брудом давно. Скільки воно забрало сил і здоров’я (З газети).

облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний); “Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати...(П. Куліш); Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський). облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський). обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький). обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ’яненко). обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів).

облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний); “Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати...(П. Куліш); Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський). облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський). обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький). обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ’яненко). обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів).

облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний); “Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати...(П. Куліш); Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський). облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський). обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький). обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ’яненко). обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів).

облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний); “Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати...(П. Куліш); Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський). облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський). обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький). обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ’яненко). обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів).

облива́ти (обкида́ти, полива́ти і т. ін.) / обли́ти (обки́дати, поли́ти і т. ін.) бру́дом (боло́том, грязю́кою і т. ін.) кого. Несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти, неславити, ганьбити. Майже в кожному номері .. газетки обливає [запроданець] брудом українську землю (Ю. Збанацький); — Адресок пришли хоч, де ти будеш…— Буду там, де ніхто мене не падлючитиме! Не обливатимуть брудом такі, як ваша ротата супружниця! (О. Гончар); [Юрко:] Ну, це вже нахабство! Дівчина в запалі образила його, і він ладен зараз же обкидати її брудом (Я. Мамонтов); Відбувалися збори, оба [обидва] кандидати обкидали болотом один одного (І. Франко); Поцілуйко зводить розмову на інше. Та господар сам навертає її на своїх недругів, озлоблюючись, обкидає гряззю Безсмертного і Задніпровського (М. Стельмах); Бригадирова проходу не давала [Єльці]. До клубу не показуйсь — викляне, обкидає багном привселюдно.— Байстрючка! Оце вас такого в школі вчили? Як чоловіків чужих відбивати? (О. Гончар); Крім неписьменного базікання про поезію, він [Фотій] намагався облити брудом весь мій рід (Т. Масенко); Як все просто виходить у цієї людини! Схотіла — облила брудом матір і дітей, зробила їх наклепниками і скандалістами; відчула, що запахло паленим,— зажадала лист назад (З газети); — Неможливо собі уявити, щоб він [обвинувач] перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (І. Муратов); — Ти ще відповісиш за такі слова і за те, що дівчину облив помиями (В. Вільний). обли́тий бру́дом. Вже в нашій літературі немає більш-менш помітної постаті, яка б не була облита брудом (Л. Костенко). полива́ння бру́дом. Він уже мало звертав уваги на те, що говорять про нього. А почалося поливання брудом давно. Скільки воно забрало сил і здоров’я (З газети).

облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний); “Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати...(П. Куліш); Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський). облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський). обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький). обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ’яненко). обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів).

облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний); “Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати...(П. Куліш); Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський). облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський). обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький). обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ’яненко). обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів).

облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний); “Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати...(П. Куліш); Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський). облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський). обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький). обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ’яненко). обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів).

облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний); “Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати...(П. Куліш); Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський). облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський). обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький). обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ’яненко). обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів).

облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний); “Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати...(П. Куліш); Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський). облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський). обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький). обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ’яненко). обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів).

облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний); “Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати...(П. Куліш); Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський). облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський). обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький). обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ’яненко). обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів).

облива́ти / обли́ти соло́дким ме́дом кого. Говорити щось дуже приємне кому-небудь; улещувати когось. Мелашка прийшла додому, і свекруха справдила своє слово: од того часу вона знов облила Мелашку солодким медом, а полин неначе сховала десь у комору для Мотрі (І. Нечуй-Левицький).