-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив обле́жувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обле́жуймо
2 особа обле́жуй обле́жуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обле́жуватиму обле́жуватимемо, обле́жуватимем
2 особа обле́жуватимеш обле́жуватимете
3 особа обле́жуватиме обле́жуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обле́жую обле́жуємо, обле́жуєм
2 особа обле́жуєш обле́жуєте
3 особа обле́жує обле́жують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обле́жуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обле́жував обле́жували
жін. р. обле́жувала
сер. р. обле́жувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обле́жувавши

Словник фразеологізмів

обле́жувати боки́, зневажл. Нічого не робити, ледарювати. [Тетяна:] Де вже воно буде робити, коли в нього тільки й думки, щоб їсти-пити та боки облежувати! (Я. Мамонтов).