облежувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обле́жувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обле́жуймо | |
| 2 особа | обле́жуй | обле́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обле́жуватиму | обле́жуватимемо, обле́жуватимем |
| 2 особа | обле́жуватимеш | обле́жуватимете |
| 3 особа | обле́жуватиме | обле́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обле́жую | обле́жуємо, обле́жуєм |
| 2 особа | обле́жуєш | обле́жуєте |
| 3 особа | обле́жує | обле́жують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обле́жуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обле́жував | обле́жували |
| жін. р. | обле́жувала | |
| сер. р. | обле́жувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обле́жувавши | ||