облаштувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив облаштува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   облашту́ймо
2 особа облашту́й облашту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа облашту́ю облашту́ємо, облашту́єм
2 особа облашту́єш облашту́єте
3 особа облашту́є облашту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. облаштува́в облаштува́ли
жін.р. облаштува́ла
сер.р. облаштува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
облашто́ваний
Безособова форма
облашто́вано
Дієприслівник
облаштува́вши