обламаний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обла́маний обла́мана обла́мане обла́мані
родовий обла́маного обла́маної обла́маного обла́маних
давальний обла́маному обла́маній обла́маному обла́маним
знахідний обла́маний обла́ману обла́мане обла́мані
орудний обла́маним обла́маною обла́маним обла́маними
місцевий на/в обла́маному, обла́манім на/в обла́маній на/в обла́маному, обла́манім на/в обла́маних

Словник фразеологізмів

облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т. ін.) кри́ла кому і без додатка. Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось. — Обламали крила, ще й мусив дякувати за науку,— стояв [Корнюша] перед Романом широкий і незграбний (М. Стельмах); Вони мріяли обламати крила кріпацькому поету, приручити його, зробити своїм (П. Колесник); — І пам’ятай: усякій людині, при охоті, можна обламати крила (М. Стельмах); Людська заздрість обтяла крила не одному соколу, який міг би ширяти у вищих сферах… (А. Крижанівський); Хто зна, до якого б високого ступеня загальнолюдських ідей добра людського і поступу розвивався б Шевченків талант і в які б високохудожницькі форми він виливався б, коли б не обтяла йому крила рука “III отделения” (О. Кониський). обла́мані кри́ла. Вісім років думав Гулька про цю землю, вісім років бачив її уві сні, і вісім років .. накопичувалася в серці гіркота за свою долю, за обламані крила (М. Ю. Тарновський).