-1-
дієслово недоконаного виду
(позбуватися волосся, шерсті, пір’я, верхнього шару фарби тощо) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив обла́зити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обла́зьмо
2 особа обла́зь обла́зьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обла́зитиму обла́зитимемо, обла́зитимем
2 особа обла́зитимеш обла́зитимете
3 особа обла́зитиме обла́зитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обла́жу обла́зимо, обла́зим
2 особа обла́зиш обла́зите
3 особа обла́зить обла́зять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обла́зячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обла́зив обла́зили
жін. р. обла́зила
сер. р. обла́зило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обла́зивши

Словник синонімів

ВИПАДА́ТИ (про волосся, пір’я, шерсть, зуби - внаслідок ослаблення, захворювання й т. ін. не триматися), ПА́ДАТИ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИЛІЗА́ТИ, ЛІ́ЗТИ (про волосся, шерсть); ОБЛА́ЗИТИ, ОБЛІЗА́ТИрідше (по всій поверхні - про волосся, шерсть, пір’я). - Док.: ви́пасти, ви́лізти, облі́зти. Один зуб навіть випав у мене (М. Коцюбинський); - Як будеш рвати [зілля падиволос], то буде тобі волосся випадати (Н. Кобринська); [Кіндрат:] Рудий, рудий, як був. Скільки років пройшло, у людей вилазить, а в мене тримається (О. Корнійчук); Василині чомусь здалося, що то стояла на задніх лапах миша, на котрій облізла шерсть (І. Нечуй-Левицький).
ЛИСІ́ТИ (ставати лисим), ОБЛА́ЗИТИрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм. рідше. - Док.: облисі́ти, полисі́ти, облі́зти. Голова його [пана] уже лисіла (Панас Мирний); Колись пишне Брунове волосся облізло, голова полисіла, спорожніли його кишені (А. Хижняк); [Дранко:] Он у вас від п’ятьох [дочок] клопоту того повен міх, аж голова облізла, а в мене їх аж сім... (М. Кропивницький).
ЛУ́ЩИТИСЯ (позбуватися верхнього шару шкіри, що відокремлюється маленькими тонкими плівками, дрібними лусочками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЗЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм.,ЗЛІЗА́ТИрозм.,ІЗЛА́ЗИТИрідше,ІЗЛІЗА́ТИрідше. - Док.: злу́щитися, облу́щитися, облупи́тися, облі́зти, злі́зти, ізлі́зти. Обвітрені, засмаглі видики хлопців лущилися від сонця (П. Панч); Обличчя, обпалене вітрами й південним шпарким сонцем, засмагло й злущилося (О. Сизоненко); Анжела витягла дзеркальце, .. припудрила ніс, який трохи облупився від сонця (М. Чабанівський); Спини у них [бульдозеристів].. оголені і облазять, мов на ящірках (О. Гончар); Спина в неї була спечена на сонці, шкіра злазила біленькими смужками... (Є. Гуцало); В дорозі його вид попікся та почав лупитися (Г. Косинка).
ЛУ́ЩИТИСЯ (про фарбу, позолоту, штукатурку і т. ін. - відпадати частинками, шматками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ, ОСИПА́ТИСЯ, ОБДИРА́ТИСЯ, ОБША́РПУВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм.,ЗЛА́ЗИТИ, ОБКОЛУ́ПУВАТИСЯрозм.рідше, ІЗЛА́ЗИТИрідше,ІЗЛІЗА́ТИрідше,ОБЛУ́ПУВАТИСЯдіал. - Док.: злу́щитися, облу́щитися, облупи́тися, обси́патися, оси́патися, обде́ртися, обша́рпатися, облі́зти, злі́зти, обколупа́тися, ізлі́зти, облупа́тися. Група змінювала групу, гриміли кайла, лущилась стіна, але полонені просувалися вперед надто повільно (Д. Ткач); Колись зелена залізна покрівля злущилася, іржею, мов кров’ю, покрилася (Панас Мирний); Криша по всіх закутках драна, глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання (Ганна Барвінок); - Невістка не хотіла діла робити, - каже бабуся, - картопля поспіє, чоловік, бувало, зкошує, хати не обмаже: облупиться, обсиплеться (Ганна Барвінок); Лупиться під палючим сонцем старенький, вимитий дощами дах (Ю. Збанацький).
-2-
дієслово недоконаного виду
(обповзати)

Словник відмінків

Інфінітив обла́зити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обла́зьмо
2 особа обла́зь обла́зьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обла́зитиму обла́зитимемо, обла́зитимем
2 особа обла́зитимеш обла́зитимете
3 особа обла́зитиме обла́зитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обла́жу обла́зимо, обла́зим
2 особа обла́зиш обла́зите
3 особа обла́зить обла́зять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обла́зячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обла́зив обла́зили
жін. р. обла́зила
сер. р. обла́зило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обла́зивши

Словник синонімів

ВИПАДА́ТИ (про волосся, пір’я, шерсть, зуби - внаслідок ослаблення, захворювання й т. ін. не триматися), ПА́ДАТИ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИЛІЗА́ТИ, ЛІ́ЗТИ (про волосся, шерсть); ОБЛА́ЗИТИ, ОБЛІЗА́ТИрідше (по всій поверхні - про волосся, шерсть, пір’я). - Док.: ви́пасти, ви́лізти, облі́зти. Один зуб навіть випав у мене (М. Коцюбинський); - Як будеш рвати [зілля падиволос], то буде тобі волосся випадати (Н. Кобринська); [Кіндрат:] Рудий, рудий, як був. Скільки років пройшло, у людей вилазить, а в мене тримається (О. Корнійчук); Василині чомусь здалося, що то стояла на задніх лапах миша, на котрій облізла шерсть (І. Нечуй-Левицький).
ЛИСІ́ТИ (ставати лисим), ОБЛА́ЗИТИрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм. рідше. - Док.: облисі́ти, полисі́ти, облі́зти. Голова його [пана] уже лисіла (Панас Мирний); Колись пишне Брунове волосся облізло, голова полисіла, спорожніли його кишені (А. Хижняк); [Дранко:] Он у вас від п’ятьох [дочок] клопоту того повен міх, аж голова облізла, а в мене їх аж сім... (М. Кропивницький).
ЛУ́ЩИТИСЯ (позбуватися верхнього шару шкіри, що відокремлюється маленькими тонкими плівками, дрібними лусочками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЗЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм.,ЗЛІЗА́ТИрозм.,ІЗЛА́ЗИТИрідше,ІЗЛІЗА́ТИрідше. - Док.: злу́щитися, облу́щитися, облупи́тися, облі́зти, злі́зти, ізлі́зти. Обвітрені, засмаглі видики хлопців лущилися від сонця (П. Панч); Обличчя, обпалене вітрами й південним шпарким сонцем, засмагло й злущилося (О. Сизоненко); Анжела витягла дзеркальце, .. припудрила ніс, який трохи облупився від сонця (М. Чабанівський); Спини у них [бульдозеристів].. оголені і облазять, мов на ящірках (О. Гончар); Спина в неї була спечена на сонці, шкіра злазила біленькими смужками... (Є. Гуцало); В дорозі його вид попікся та почав лупитися (Г. Косинка).
ЛУ́ЩИТИСЯ (про фарбу, позолоту, штукатурку і т. ін. - відпадати частинками, шматками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ, ОСИПА́ТИСЯ, ОБДИРА́ТИСЯ, ОБША́РПУВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм.,ЗЛА́ЗИТИ, ОБКОЛУ́ПУВАТИСЯрозм.рідше, ІЗЛА́ЗИТИрідше,ІЗЛІЗА́ТИрідше,ОБЛУ́ПУВАТИСЯдіал. - Док.: злу́щитися, облу́щитися, облупи́тися, обси́патися, оси́патися, обде́ртися, обша́рпатися, облі́зти, злі́зти, обколупа́тися, ізлі́зти, облупа́тися. Група змінювала групу, гриміли кайла, лущилась стіна, але полонені просувалися вперед надто повільно (Д. Ткач); Колись зелена залізна покрівля злущилася, іржею, мов кров’ю, покрилася (Панас Мирний); Криша по всіх закутках драна, глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання (Ганна Барвінок); - Невістка не хотіла діла робити, - каже бабуся, - картопля поспіє, чоловік, бувало, зкошує, хати не обмаже: облупиться, обсиплеться (Ганна Барвінок); Лупиться під палючим сонцем старенький, вимитий дощами дах (Ю. Збанацький).

Словник відмінків

Інфінітив обла́зити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обла́зьмо
2 особа обла́зь обла́зьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обла́зитиму обла́зитимемо, обла́зитимем
2 особа обла́зитимеш обла́зитимете
3 особа обла́зитиме обла́зитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обла́жу обла́зимо, обла́зим
2 особа обла́зиш обла́зите
3 особа обла́зить обла́зять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обла́зячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обла́зив обла́зили
жін. р. обла́зила
сер. р. обла́зило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обла́зивши
-3-
дієслово доконаного виду
(побувати в багатьох місцях)

Словник відмінків

Інфінітив обла́зити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обла́зьмо
2 особа обла́зь обла́зьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обла́зитиму обла́зитимемо, обла́зитимем
2 особа обла́зитимеш обла́зитимете
3 особа обла́зитиме обла́зитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обла́жу обла́зимо, обла́зим
2 особа обла́зиш обла́зите
3 особа обла́зить обла́зять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обла́зячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обла́зив обла́зили
жін. р. обла́зила
сер. р. обла́зило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обла́зивши

Словник синонімів

ВИПАДА́ТИ (про волосся, пір’я, шерсть, зуби - внаслідок ослаблення, захворювання й т. ін. не триматися), ПА́ДАТИ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИЛІЗА́ТИ, ЛІ́ЗТИ (про волосся, шерсть); ОБЛА́ЗИТИ, ОБЛІЗА́ТИрідше (по всій поверхні - про волосся, шерсть, пір’я). - Док.: ви́пасти, ви́лізти, облі́зти. Один зуб навіть випав у мене (М. Коцюбинський); - Як будеш рвати [зілля падиволос], то буде тобі волосся випадати (Н. Кобринська); [Кіндрат:] Рудий, рудий, як був. Скільки років пройшло, у людей вилазить, а в мене тримається (О. Корнійчук); Василині чомусь здалося, що то стояла на задніх лапах миша, на котрій облізла шерсть (І. Нечуй-Левицький).
ЛИСІ́ТИ (ставати лисим), ОБЛА́ЗИТИрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм. рідше. - Док.: облисі́ти, полисі́ти, облі́зти. Голова його [пана] уже лисіла (Панас Мирний); Колись пишне Брунове волосся облізло, голова полисіла, спорожніли його кишені (А. Хижняк); [Дранко:] Он у вас від п’ятьох [дочок] клопоту того повен міх, аж голова облізла, а в мене їх аж сім... (М. Кропивницький).
ЛУ́ЩИТИСЯ (позбуватися верхнього шару шкіри, що відокремлюється маленькими тонкими плівками, дрібними лусочками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЗЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм.,ЗЛІЗА́ТИрозм.,ІЗЛА́ЗИТИрідше,ІЗЛІЗА́ТИрідше. - Док.: злу́щитися, облу́щитися, облупи́тися, облі́зти, злі́зти, ізлі́зти. Обвітрені, засмаглі видики хлопців лущилися від сонця (П. Панч); Обличчя, обпалене вітрами й південним шпарким сонцем, засмагло й злущилося (О. Сизоненко); Анжела витягла дзеркальце, .. припудрила ніс, який трохи облупився від сонця (М. Чабанівський); Спини у них [бульдозеристів].. оголені і облазять, мов на ящірках (О. Гончар); Спина в неї була спечена на сонці, шкіра злазила біленькими смужками... (Є. Гуцало); В дорозі його вид попікся та почав лупитися (Г. Косинка).
ЛУ́ЩИТИСЯ (про фарбу, позолоту, штукатурку і т. ін. - відпадати частинками, шматками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ, ОСИПА́ТИСЯ, ОБДИРА́ТИСЯ, ОБША́РПУВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм.,ЗЛА́ЗИТИ, ОБКОЛУ́ПУВАТИСЯрозм.рідше, ІЗЛА́ЗИТИрідше,ІЗЛІЗА́ТИрідше,ОБЛУ́ПУВАТИСЯдіал. - Док.: злу́щитися, облу́щитися, облупи́тися, обси́патися, оси́патися, обде́ртися, обша́рпатися, облі́зти, злі́зти, обколупа́тися, ізлі́зти, облупа́тися. Група змінювала групу, гриміли кайла, лущилась стіна, але полонені просувалися вперед надто повільно (Д. Ткач); Колись зелена залізна покрівля злущилася, іржею, мов кров’ю, покрилася (Панас Мирний); Криша по всіх закутках драна, глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання (Ганна Барвінок); - Невістка не хотіла діла робити, - каже бабуся, - картопля поспіє, чоловік, бувало, зкошує, хати не обмаже: облупиться, обсиплеться (Ганна Барвінок); Лупиться під палючим сонцем старенький, вимитий дощами дах (Ю. Збанацький).

Словник відмінків

Інфінітив обла́зити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обла́зьмо
2 особа обла́зь обла́зьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обла́зитиму обла́зитимемо, обла́зитимем
2 особа обла́зитимеш обла́зитимете
3 особа обла́зитиме обла́зитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обла́жу обла́зимо, обла́зим
2 особа обла́зиш обла́зите
3 особа обла́зить обла́зять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обла́зячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обла́зив обла́зили
жін. р. обла́зила
сер. р. обла́зило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обла́зивши

Словник відмінків

Інфінітив обла́зити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обла́зьмо
2 особа обла́зь обла́зьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обла́жу обла́зимо, обла́зим
2 особа обла́зиш обла́зите
3 особа обла́зить обла́зять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обла́зив обла́зили
жін.р. обла́зила
сер.р. обла́зило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обла́зивши

Словник синонімів

ОБХОДИ́ТИ (ходячи де-небудь, побувати скрізь, у багатьох місцях), ОБІЙТИ́, ВИ́ХОДИТИ, СХОДИ́ТИ, ОБМІ́РЯТИрозм.,ЗМІ́РЯТИрозм., ОБЛА́ЗИТИрозм., ОБНИКА́ТИ розм., ОБМІ́РИТИрідше, ІСХОДИ́ТИзаст.Увесь базар, всю торговицю обходила Катерина (С. Чорнобривець); Тимко, гімназіальний сторож, востаннє обійшов усі приміщення (Я. Качура); Він увесь світ виходив: був у Чорноморії, у Глухові, за Києвом був... (О. Стороженко); - Може, це ми землю вже кругом обміряли та й знов додому повертаємось? (О. Гончар); Андрій Корчака, мов степовий вовк, зміряв ті [дністровські] степи вздовж і впоперек (І. Нечуй-Левицький); Пройдисвіт Брун облазив усю Європу (А. Хижняк); Тимко із Марком обникали весь хутір, але квартири не знайшли (Григорій Тютюнник); Ой пішла Лисичка їстоньки шукати, Ісходила гори, злазила потоки, Не знайшла нічого - злипаються боки (І. Франко).