-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обладна́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обладна́ймо
2 особа обладна́й обладна́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обладна́ю обладна́ємо, обладна́єм
2 особа обладна́єш обладна́єте
3 особа обладна́є обладна́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обладна́в обладна́ли
жін.р. обладна́ла
сер.р. обладна́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обла́днаний
Безособова форма
обла́днано
Дієприслівник
обладна́вши

Словник синонімів

КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИрозм.,НАБУВА́ТИрозм.,ОКУПА́ТИдіал.;НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИрозм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИрозм. (все або багато чогось, у багатьох місцях або у всіх); ПРИДБАВА́ТИрідко (купивши, ставати власником чогось); НАБИРА́ТИрозм. (тканину); СПРАВЛЯ́ТИрозм. (одяг, взуття тощо); ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ, ВІДКУПО́ВУВАТИ, ПЕРЕКУПЛЯ́ТИрозм.,ПЕРЕКУПА́ТИрозм. (щось у когось раніше ним придбане). - Док.: купи́ти, набу́ти, накупи́ти, накупля́ти, скупи́ти, придба́ти (широковживане) набра́ти, спра́вити, узя́ти[взя́ти], обладна́тирозм.перекупи́ти, відкупи́ти, окупи́ти. Він недавно зачепив її в крамниці, куди вона прийшла купувати деякий крам (І. Нечуй-Левицький); Поїхав Яхонтов на станцію купляти вугілля (А. Шиян); Якось Ви писали, Шановний Опанасе Яковичу, що полтавці думають набути у мене моє оповідання"Дорогою ціною" (М. Коцюбинський); Коли б.. зрадою власних святощів він міг окупити всі розкоші раю, - ніколи, ніколи й ніколи не зробив би він цього (І. Франко); - А чому ж ви, Дорохтею, не забули в цій самій Балті свічок накупити? (М. Стельмах); Він і в монастирі весь час скуповував коней (П. Загребельний); Придбали хутір, став і млин (Т. Шевченко); Марина Карпівна гризла голову Івану Федоровичу, щоб їхав у місто і набирав їй на плаття (Панас Мирний); - А чого там лиха твоя годинонька? Я вже знаю чого! Це тим, що я тобі не справляю суконних дорогих жупанів та шерстяних спідниць (І. Нечуй-Левицький); - Не знаю, чи синього сукна узяти, чи хоч і сірого, та тільки доброго (Г. Квітка-Основ’яненко); Крий нас, Боже, Щоб крадене перекупать (Т. Шевченко).
ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ[ВЛАШТУВА́ТИ], УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИрозм., ОПОРЯДКУВА́ТИрідше. - Недок.: обла́днувати, опоря́джувати, опоряджа́ти, улашто́вувати[влашто́вувати], устатко́вувати, обла́годжувати, опорядко́вувати. [Ніна:] Будівельники нам майстерні мають обладнувати (Л. Дмитерко); Опоряджаючи робочі приміщення, слід брати до уваги здатність кольору викликати втому зорового аналізатора (з журналу); Щоб почувала [невістка] себе вільніше, вони опорядили їй з комори хатину, прорубавши в ній вікно (В. Кучер); Я влаштував майстерню у себе на квартирі і в ній працював три роки (О. Довженко); Історія почалася 20 вересня 1931 року, коли бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (М. Трублаїні); Якби сам Яким Макуха увесь порядок у своєму господарстві давав, то швидко у нього.. і в кімнаті, що для проїжджаючих облагодив, горобці цвірінькали (Г. Квітка-Основ’яненко); Ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько (Марко Вовчок). - Пор. осна́щувати.
ОСНА́ЩУВАТИчим (забезпечувати необхідними технічними засобами, пристроями), ОСНАЩА́ТИ, ОБЛА́ДНУВАТИ, ОЗБРО́ЮВАТИ. - Док.: оснасти́ти, обладна́ти, озбро́їти. Бригада збирає оті суденця.., оснащує тонкими навігаційними приладами (В. Собко); Автомашини обладнали скребачками для розвантажування (з журналу); Озброїти завод новою технікою. - Пор. 1. обладна́ти.