-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обла́годжувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обла́годжуймо |
| 2 особа | обла́годжуй | обла́годжуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обла́годжуватиму | обла́годжуватимемо, обла́годжуватимем |
| 2 особа | обла́годжуватимеш | обла́годжуватимете |
| 3 особа | обла́годжуватиме | обла́годжуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обла́годжую | обла́годжуємо, обла́годжуєм |
| 2 особа | обла́годжуєш | обла́годжуєте |
| 3 особа | обла́годжує | обла́годжують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обла́годжуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обла́годжував | обла́годжували |
| жін. р. | обла́годжувала |
| сер. р. | обла́годжувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| обла́годжуваний |
| Безособова форма |
| обла́годжувано |
| Дієприслівник |
| обла́годжувавши |
Словник синонімів
ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ [ВЛАШТУВА́ТИ], УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. - Недок.: обла́днувати, опоря́джувати, опоряджа́ти, улашто́вувати [влашто́вувати], устатко́вувати, обла́годжувати, опорядко́вувати. [Ніна:] Будівельники нам майстерні мають обладнувати (Л. Дмитерко); Опоряджаючи робочі приміщення, слід брати до уваги здатність кольору викликати втому зорового аналізатора (з журналу); Щоб почувала [невістка] себе вільніше, вони опорядили їй з комори хатину, прорубавши в ній вікно (В. Кучер); Я влаштував майстерню у себе на квартирі і в ній працював три роки (О. Довженко); Історія почалася 20 вересня 1931 року, коли бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (М. Трублаїні); Якби сам Яким Макуха увесь порядок у своєму господарстві давав, то швидко у нього.. і в кімнаті, що для проїжджаючих облагодив, горобці цвірінькали (Г. Квітка-Основ’яненко); Ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько (Марко Вовчок). - Пор. осна́щувати.