обкути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обку́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обку́ймо
2 особа обку́й обку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обкую́ обкуємо́, обкує́м
2 особа обкує́ш обкуєте́
3 особа обкує́ обкую́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обку́в обку́ли
жін.р. обку́ла
сер.р. обку́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обку́тий
Безособова форма
обку́то
Дієприслівник
обку́вши