обкурюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обку́рюватися, обку́рюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обку́рюймося, обку́рюймось
2 особа обку́рюйся, обку́рюйсь обку́рюйтеся, обку́рюйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обку́рюватимуся, обку́рюватимусь обку́рюватимемося, обку́рюватимемось, обку́рюватимемся
2 особа обку́рюватимешся обку́рюватиметеся, обку́рюватиметесь
3 особа обку́рюватиметься обку́рюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обку́рююся, обку́рююсь обку́рюємося, обку́рюємось, обку́рюємся
2 особа обку́рюєшся обку́рюєтеся, обку́рюєтесь
3 особа обку́рюється обку́рюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обку́рюючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обку́рювався, обку́рювавсь обку́рювалися, обку́рювались
жін. р. обку́рювалася, обку́рювалась
сер. р. обку́рювалося, обку́рювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обку́рювавшись