обкурюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обку́рюватися, обку́рюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обку́рюймося, обку́рюймось | |
| 2 особа | обку́рюйся, обку́рюйсь | обку́рюйтеся, обку́рюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обку́рюватимуся, обку́рюватимусь | обку́рюватимемося, обку́рюватимемось, обку́рюватимемся |
| 2 особа | обку́рюватимешся | обку́рюватиметеся, обку́рюватиметесь |
| 3 особа | обку́рюватиметься | обку́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обку́рююся, обку́рююсь | обку́рюємося, обку́рюємось, обку́рюємся |
| 2 особа | обку́рюєшся | обку́рюєтеся, обку́рюєтесь |
| 3 особа | обку́рюється | обку́рюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обку́рюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обку́рювався, обку́рювавсь | обку́рювалися, обку́рювались |
| жін. р. | обку́рювалася, обку́рювалась | |
| сер. р. | обку́рювалося, обку́рювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обку́рювавшись | ||