обкурений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обку́рений обку́рена обку́рене обку́рені
родовий обку́реного обку́реної обку́реного обку́рених
давальний обку́реному обку́реній обку́реному обку́реним
знахідний обку́рений, обку́реного обку́рену обку́рене обку́рені, обку́рених
орудний обку́реним обку́реною обку́реним обку́реними
місцевий на/в обку́реному, обку́ренім на/в обку́реній на/в обку́реному, обку́ренім на/в обку́рених