-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обкру́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обкру́чуймо
2 особа обкру́чуй обкру́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обкру́чуватиму обкру́чуватимемо, обкру́чуватимем
2 особа обкру́чуватимеш обкру́чуватимете
3 особа обкру́чуватиме обкру́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обкру́чую обкру́чуємо, обкру́чуєм
2 особа обкру́чуєш обкру́чуєте
3 особа обкру́чує обкру́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обкру́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обкру́чував обкру́чували
жін. р. обкру́чувала
сер. р. обкру́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обкру́чуваний
Безособова форма
обкру́чувано
Дієприслівник
обкру́чувавши

Словник синонімів

ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ[ОДУРИ́ТИ], ОШУКА́ТИрозм., ПІДДУРИ́ТИрозм., ОБМАНИ́ТИрозм.,ПІДМАНУ́ТИрозм.,ПІДМАНИ́ТИрозм.,НАДУРИ́ТИрозм.,ПРОВЕСТИ́розм.,ОБВЕСТИ́розм.,ОБІЙТИ́розм.,ОБМОТА́ТИрозм.,ОБКРУТИ́ТИ[ОКРУТИ́ТИ]розм., ОБПЛЕСТИ́[ОПЛЕСТИ́]розм., ОБПЛУ́ТАТИ[ОПЛУ́ТАТИ]розм.,ОБМОРО́ЧИТИрозм.,ЗАМОРО́ЧИТИрозм.,ОБСКАКА́ТИрозм.,КУПИ́ТИрозм.,ОМАНИ́ТИрідше,ОСТУПА́ЧИТИрозм. рідше, ЗМИ́ЛИТИрозм. рідше,ОБТУМАНИТИ[ОТУМА́НИТИ]діал. - Недок.: обма́нювати, обду́рювати[оду́рювати], дури́ти, ошу́кувати, підду́рювати, підма́нювати, прово́дити, обво́дити, обмо́тувати, обкру́чувати[окру́чувати], обпліта́ти[опліта́ти], обплу́тувати[оплу́тувати], моро́чити, обморо́чувати, заморо́чувати, обска́кувати, купува́ти, ома́нювати, зми́лювати, отума́нювати. Обманути Дмитра було важко. Він одразу збагнув усе (В. Козаченко); - ..Я пройшов огні і води.. Мене обдурити тяжко (Ю. Яновський); Як не конспіруються офіцери розвідвідділу фронту, але солдатів їм не ошукати (П. Автомонов); Говорили, що вона якось піддурила і приманила його до себе (І. Франко); То й не жінка, як сім раз на день не обманить чоловіка (приказка); Ти ж мене підманула, Ти ж мене підвела, Ти ж мене, молодого, З ума-розуму звела (пісня); Навідала півника лисиця та й надумала його підманити (казка); - Отак-то ти нас обвів, дядьку? - обізвався до його Лушня (Панас Мирний); Остап гадав, звісно, що Василя,.. "мужика необразованого" легко обійти на суді можна (А. Тесленко); Язиком своїм обмотає [Домніка] кождого (О. Кобилянська); - Ех, не хочеться мені тебе одного пускати, - з жалем промовив Михайло. - Обкрутять тебе, ідоли (П. Колесник); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан (К. Гордієнко); - Змилуйтесь. По слабості обплутали вони мене. Не хотів я (І. Цюпа); Як виріс [Іван] та одбув "солдатчину", вернувся додому, добре грамотний, та всю громаду оплів - зараз же за писарчука постановили, і тут багато хабарів йому перепадало (Грицько Григоренко); [Степанида:] Якби не Василь, то обморочили тебе (М. Кропивницький); - Я зо всього викручусь,іще й їх оступачу, - он як, бабусю! (Марко Вовчок); Волам теж кращої паші давали, бо чумаки дуже худобу жаліли; як яке свято, так і воли святкували. Але зате де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"). - Пор. бреха́ти.
ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. - повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́[ОПЛЕСТИ́], ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ[ОСОТА́ТИрідше], ОПОВИ́ТИ[ОБПОВИ́ТИрозм. рідше], ЗАПЛЕСТИ́, ПОВИ́ТИ, УВИ́ТИ[ВВИ́ТИ], ПЕРЕВИ́ТИ, ОБМОТА́ТИ, ОБКРУТИ́ТИ[ОКРУТИ́ТИрозм.], ОБІЙНЯ́ТИрідше, ОБПЛУ́ТАТИ, ОБСНУВА́ТИ[ОСНУВА́ТИ], ЗАПЛУ́ТАТИ (закрити собою густо й безладно). - Недок.: обвива́ти, обпліта́ти[опліта́ти], перепліта́ти, обсо́тувати[осо́тувати], обповива́ти[оповива́ти], запліта́ти, повива́ти, увива́ти[ввива́ти], перевива́ти, обмо́тувати, обкру́чувати[окру́чувати], обійма́ти, обплу́тувати, обсно́вувати[осно́вувати], заплу́тувати. Буйний хміль доверху обвивав Не стару, та вже зів’ялу грушу (П. Воронько); Тут [в альтанці] було тихо, пахло живицею і жасмином, що густо обплів знизу стіни (В. Гжицький); Краплини роси блищали на листках хмелю, що оповивав веранду (М. Трублаїні); Дивлюсь, аж приятель [Хміль] за гілку зачепився, А трохи згодом глядь - всю Рожу обповив (Є. Гребінка); Ґанок маленького дімка на дві квартири.. заплели витка троянда й сині дзвіночки (М. Рудь); Окрасою мазанки були тільки кручені паничі, які повивали передню стінку (Ю. Смолич); Блиснула в повітрі нагайка і знов окрутила голі ноги старого (І. Франко); Він [плющ] обіймає, Боронить від негоди стіну голу (Леся Українка); А кушир ще дужче обплутує мене, ніби я потрапив у густу сітку [Д. Ткач].
ОБВ’Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав’язувати кінці), ПЕРЕВ’Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ[ОБПЕРІ́ЗУВАТИ], ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ’ЯЗУВАТИ[ВВ’Я́ЗУВАТИ] (щільно); ПОВ’Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). - Док.: обв’яза́ти, перев’яза́ти, опереза́ти[обпереза́ти], підпереза́ти, ув’яза́ти[вв’яза́ти], пов’яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв’язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев’язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув’язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов’язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов’язати галстук. - Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.
I. ОБ’Ї́ЗДИТИ (їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь), ОБ’Ї́ХАТИ, ОБКОЛЕСИ́ТИ[ОБКОЛЕСУВА́ТИрозм.], ВИ́ЇЗДИТИ, ОБЛІТА́ТИпідсил., ОБКРУТИ́ТИрозм., ОБМІ́РЯТИрозм., ОБМІ́РИТИрозм. рідше. - Недок.: об’їжджа́ти, об’їзди́ти, обкру́чувати, обмі́рювати. Об’їздив я, дівчино, Села й города, Та не знайшов кращої Як ти, сирота (пісня); - Це надзвичайно! - сказав він Мічуріну, ще раз оглядаючись на сад. - Я об’їхав усю планету. Я бачив рослинний світ, але найголовніше про нього я збагнув тут (О. Довженко); За всі свої діяльні літа Юхим Наумович Нехай Уздовж і впоперек півсвіта Обколесив із краю в край (С. Воскрекасенко); Шофером Антон Зайченко виїздив на автомобілі всю Польщу (Т. Масенко); За цей час ми встигли облітати чотири повіти, знищити щось зо три денікінських загони (І. Кириленко); - У начальства машини: поки на велосипеді обкрутиш колгосп, воно в двох побуває (Ю. Збанацький); - Як тут [в Угорщині] Україну нагадує, братці! - збуджено озирався Хома на всі боки. - Може, це ми землю вже кругом обміряли та й знову додому повертаємось (О. Гончар).
ОБКРУ́ЧУВАТИ[ОКРУ́ЧУВАТИрідше]чим, навколо чого (закріплювати щось витке навколо кого-, чого-небудь), ОБМО́ТУВАТИ, ОБВИВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ[ОБПОВИВА́ТИрідше], ОБВО́ДИТИ, ОБПЛУ́ТУВАТИ[ОПЛУ́ТУВАТИрідше], ОБКУ́ТУВАТИрідше; УКРУ́ЧУВАТИ[ВКРУ́ЧУВАТИ] (міцно). - Док.: обкрути́ти[окрути́ти], обмота́ти, обви́ти, опови́ти[обпови́ти], обвести́, обплу́тати[оплу́тати], обниза́ти, обку́тати, укрути́ти[вкрути́ти]. Слуги та джури вже обкручували товстенний поперек обозному малиновим поясом (О. Ільченко); Знов блиснула в повітрі нагайка і знов окрутила голі ноги старого (І. Франко); Їздові обмотували собі ноги шматками овечих шкур (З. Тулуб); Кіснички.. обвивали її чорноволосу голову (І. Нечуй-Левицький); Айтаков спинився, звів руки догори. Другий його помічник.. оповив його під груди мотузком (І. Ле); Як же Марина обвела ще коси кругом голови, зв’язавши калачем на потилиці, то й не пізнати Христі! (Панас Мирний); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (І. Волошин); Незнакомий пан в задумі розглядає вірьовку; далі обкутує нею себе... натужується й перериває (С. Васильченко).
ОДРУЖИ́ТИз ким, на кому і без додатка (з’єднати шлюбом чоловіка з жінкою), ПОЄДНА́ТИкого з ким, СПАРУВА́ТИ, ПРИСТРО́ЇТИрозм., ОБКРУТИ́ТИрозм.[ОКРУТИ́ТИрозм.], ПОДРУЖИ́ТИрозм.,ЗАШЛЮ́БИТИзаст.,ОПЕНЬГА́ТИдіал.;ОЖЕНИ́ТИ, ПОЖЕНИ́ТИ (парубка, чоловіка); ВИ́ДАТИ (дівчину, жінку); ПОВІНЧА́ТИ, ОБВІНЧА́ТИ (здійснюючи церковний обряд); ОБРУЧИ́ТИ (одягнувши молодим обручки). - Недок.: одру́жувати, поє́днувати, парува́ти, пристро́ювати, обкру́чувати[окру́чувати], дружи́тирідшежени́ти, видава́ти, вінча́ти, обруча́ти. Задумала Орлиха свого Василя одружити, стала шукати людей (Марко Вовчок); Одружили Палажку з парубком, і .. свекор забрав молодих та й повіз до себе (О. Стороженко); Хотіли оце мене старі одружити на Орині Окунь, на багатство її позаздрили (М. Стельмах); Не сина з нею [дівчиною] поєднать, - А забандюрилось старому Самому в дурнях побувать (Т. Шевченко); - Так що вже пан не робив, щоб їх спарувать, нічого не вдіяв (М. Старицький); - У вас дочка; треба до ума довести, треба її пристроїти (Панас Мирний); - Моя [дочка] вже доросленька! Кума казали, що Іванів Максим уже напитував! Мабуть, так, у м’ясниці й обкрутимо (Остап Вишня); Ах, мати, не знати, чи рада тому, може, тя [тебе] зашлюбить кому іншому (П. Чубинський); Треба його увосени опеньгати (Словник Б. Грінченка); Дівчино, - дай руку молодому! Мати, - свого сина ожени! (П. Тичина); - Взагалі хлопець ти непоганий. Інакше, хіба б ми видали за тебе нашу красуню Олю? (А. Головко); Тільки який же вас піп повінчає? Вона ж, мабуть, католичка, а ти магометанської віри?.. (О. Гончар); Коли б же швидше.. приходив! Панотець обіщавсь зараз нас обвінчати (Г. Квітка-Основ’яненко).

Словник фразеологізмів

обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. — Думали нас круг пальця обвести! (М. Стельмах); — Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); — Отже, вас, Алевтино, ошукали, як кажуть, обвели навколо пальця (П. Гуріненко); Розповідав [Гнат] своїй Ганні — як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах); Лютило те, що він, цар, дав обвести себе навколо пальця, як хлопчика (Ю. Мушкетик); Ви ж подумайте, яка ото хитра лисиця, а він і цю звіряку довкола пальця обвів (О. Ковінька); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (А. Головко); Мене, старого лиса, кругом пальця обкрутити, ще й висміяти! (П. Колесник); Всім соромно було визнавати, що їх, мов малих дітей, обкрутив навколо пальця отой довготелесий рідкочубий істерик (П. Загребельний); [Микита (набік):] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (М. Кропивницький); Обводячи іншого навколо пальця, не заблукай сам (З журналу). оберну́ти круго́м пу́чки. — Та я всіх кругом пучки оберну, ось що (Б. Грінченко).

2. Кмітливістю, хитрощами і т. ін. викликати до себе прихильність, приязнь (перев. про жінок); закохати в себе. — Вийшло так, що нікому не потрібна. Був же хтось у тебе? А був! То чого не обдурила, чого круг пальця не обвела? (Є. Гуцало); Тоді постала в ньому прихована злість на Рифку: чому не може подарувати йому сина? Чому не має стільки сили в собі, щоб обкрутити його довкола свого пальця? Чому не має стільки чар..? (Ірина Вільде); Йому подобалося велике суперництво, .. подобалася ще більше гра, яку вела його Котя з ними обома і з ним самим. Він бачив, як Котя обкручує довкола пальця обох хлопців (П. Загребельний).

обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. — Думали нас круг пальця обвести! (М. Стельмах); — Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); — Отже, вас, Алевтино, ошукали, як кажуть, обвели навколо пальця (П. Гуріненко); Розповідав [Гнат] своїй Ганні — як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах); Лютило те, що він, цар, дав обвести себе навколо пальця, як хлопчика (Ю. Мушкетик); Ви ж подумайте, яка ото хитра лисиця, а він і цю звіряку довкола пальця обвів (О. Ковінька); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (А. Головко); Мене, старого лиса, кругом пальця обкрутити, ще й висміяти! (П. Колесник); Всім соромно було визнавати, що їх, мов малих дітей, обкрутив навколо пальця отой довготелесий рідкочубий істерик (П. Загребельний); [Микита (набік):] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (М. Кропивницький); Обводячи іншого навколо пальця, не заблукай сам (З журналу). оберну́ти круго́м пу́чки. — Та я всіх кругом пучки оберну, ось що (Б. Грінченко).

2. Кмітливістю, хитрощами і т. ін. викликати до себе прихильність, приязнь (перев. про жінок); закохати в себе. — Вийшло так, що нікому не потрібна. Був же хтось у тебе? А був! То чого не обдурила, чого круг пальця не обвела? (Є. Гуцало); Тоді постала в ньому прихована злість на Рифку: чому не може подарувати йому сина? Чому не має стільки сили в собі, щоб обкрутити його довкола свого пальця? Чому не має стільки чар..? (Ірина Вільде); Йому подобалося велике суперництво, .. подобалася ще більше гра, яку вела його Котя з ними обома і з ним самим. Він бачив, як Котя обкручує довкола пальця обох хлопців (П. Загребельний).

обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. — Думали нас круг пальця обвести! (М. Стельмах); — Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); — Отже, вас, Алевтино, ошукали, як кажуть, обвели навколо пальця (П. Гуріненко); Розповідав [Гнат] своїй Ганні — як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах); Лютило те, що він, цар, дав обвести себе навколо пальця, як хлопчика (Ю. Мушкетик); Ви ж подумайте, яка ото хитра лисиця, а він і цю звіряку довкола пальця обвів (О. Ковінька); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (А. Головко); Мене, старого лиса, кругом пальця обкрутити, ще й висміяти! (П. Колесник); Всім соромно було визнавати, що їх, мов малих дітей, обкрутив навколо пальця отой довготелесий рідкочубий істерик (П. Загребельний); [Микита (набік):] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (М. Кропивницький); Обводячи іншого навколо пальця, не заблукай сам (З журналу). оберну́ти круго́м пу́чки. — Та я всіх кругом пучки оберну, ось що (Б. Грінченко).

2. Кмітливістю, хитрощами і т. ін. викликати до себе прихильність, приязнь (перев. про жінок); закохати в себе. — Вийшло так, що нікому не потрібна. Був же хтось у тебе? А був! То чого не обдурила, чого круг пальця не обвела? (Є. Гуцало); Тоді постала в ньому прихована злість на Рифку: чому не може подарувати йому сина? Чому не має стільки сили в собі, щоб обкрутити його довкола свого пальця? Чому не має стільки чар..? (Ірина Вільде); Йому подобалося велике суперництво, .. подобалася ще більше гра, яку вела його Котя з ними обома і з ним самим. Він бачив, як Котя обкручує довкола пальця обох хлопців (П. Загребельний).