обкруженяти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(обкружляти) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив обкруженя́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обкруженя́ймо
2 особа обкруженя́й обкруженя́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обкруженя́ю обкруженя́ємо, обкруженя́єм
2 особа обкруженя́єш обкруженя́єте
3 особа обкруженя́є обкруженя́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обкруженя́в обкруженя́ли
жін.р. обкруженя́ла
сер.р. обкруженя́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обкруженя́вши