обкруглити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обкругли́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обкруглі́мо, обкруглі́м
2 особа обкругли́ обкруглі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обкруглю́ обкруглимо́, обкругли́м
2 особа обкругли́ш обкруглите́
3 особа обкругли́ть обкругля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обкругли́в обкругли́ли
жін.р. обкругли́ла
сер.р. обкругли́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обкру́глений
Безособова форма
обкру́глено
Дієприслівник
обкругли́вши