обкруглити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обкругли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обкруглі́мо, обкруглі́м | |
| 2 особа | обкругли́ | обкруглі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обкруглю́ | обкруглимо́, обкругли́м |
| 2 особа | обкругли́ш | обкруглите́ |
| 3 особа | обкругли́ть | обкругля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обкругли́в | обкругли́ли |
| жін.р. | обкругли́ла | |
| сер.р. | обкругли́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обкру́глений | ||
| Безособова форма | ||
| обкру́глено | ||
| Дієприслівник | ||
| обкругли́вши | ||