-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обкре́слювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обкре́слюймо |
| 2 особа | обкре́слюй | обкре́слюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обкре́слюватиму | обкре́слюватимемо, обкре́слюватимем |
| 2 особа | обкре́слюватимеш | обкре́слюватимете |
| 3 особа | обкре́слюватиме | обкре́слюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обкре́слюю | обкре́слюємо, обкре́слюєм |
| 2 особа | обкре́слюєш | обкре́слюєте |
| 3 особа | обкре́слює | обкре́слюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обкре́слюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обкре́слював | обкре́слювали |
| жін. р. | обкре́слювала |
| сер. р. | обкре́слювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| обкре́слюваний |
| Безособова форма |
| обкре́слювано |
| Дієприслівник |
| обкре́слювавши |
Словник синонімів
ОКРЕ́СЛЮВАТИ [ОБКРЕ́СЛЮВАТИ] (обводити що-небудь лінією, рисками), ОБРИСО́ВУВАТИ рідше, ОПИ́СУВАТИ, РОЗМІЧА́ТИ спец. (контури майбутньої деталі). - Док.: окре́слити [обкре́слити], обрисува́ти, описа́ти, розмі́тити. Він довго дивився на всі пункти плану, один окреслив кілька разів червоним олівцем (В. Собко); У звичайних випадках обвідна немовби обгортає всю сім’ю ліній, а лінії в своїй сукупності обрисовують обвідну (з посібника); Якщо в опуклому чотирикутнику сума протилежних кутів дорівнює двом прямим, то навколо нього можна описати коло (з підручника); Розмітити деталь перед обробленням.
ОКРЕ́СЛЮВАТИ [ОБКРЕ́СЛЮВАТИ] (робити обриси, контури чого-небудь виразними, рельєфними), ОБМАЛЬО́ВУВАТИ, ОБРИСО́ВУВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ, ВІДТІ́НЮВАТИ. - Док.: окре́слити [обкре́слити], обмалюва́ти, обрисува́ти, відтіни́ти. Форма вигідно окреслювала її.. струнку постать (С. Чорнобривець); Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло, рельєфно обмальовувала круглі плечі (М. Коцюбинський); Світляна смуга ковзала по лискучому її волоссі, гарно обрисовувала її чисте чоло (І. Волошин); Його шию відтіняв кремовий комірець (О. Гуреїв).