ОБРІ́ЗАТИ (відрізавши кінці, краї чого-небудь, вирівняти, зробити коротшим або зменшити розміри чого-небудь), ПІДРІ́ЗАТИ, ОБТЯ́ТИ[ОБІТЯ́ТИрідше], УТЯ́ТИ[ВТЯ́ТИ], ПІДТЯ́ТИ[ПІДІТНУ́ТИ]розм.; ОБКАРНА́ТИрозм.,ОБЧИКРИ́ЖИТИрозм.,ОБКРА́ЯТИрозм.,ОБКРОМСА́ТИрозм.,ПІДЧИКРИ́ЖИТИрозм. (надто коротко). - Недок.: обрі́зувати[обріза́ти], підрі́зувати[підріза́ти], обтина́ти, втина́ти[утина́ти], підтина́ти, обчикри́жувати, обкра́ювати, підчикри́жувати. Фотографії висохли, Варвара обрізала їх і загорнула в свіжий номер фронтової газети (Л. Первомайський); На столі чадів каганчик, і Кирило Васильович ножицями підрізав ґнота (А. Хижняк); Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти (І. Нечуй-Левицький); Підтяти бороду; Відростив [Тиміш] вусики і обкарнав їх так, що вони ворушкою п’явочкою красуються під носом (Я. Гримайло); - Ми знайдемо! - він каже сам собі, - Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Л. Глібов).