обкочуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обко́чуватися, обко́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обко́чуймося, обко́чуймось | |
| 2 особа | обко́чуйся, обко́чуйсь | обко́чуйтеся, обко́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обко́чуватимуся, обко́чуватимусь | обко́чуватимемося, обко́чуватимемось, обко́чуватимемся |
| 2 особа | обко́чуватимешся | обко́чуватиметеся, обко́чуватиметесь |
| 3 особа | обко́чуватиметься | обко́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обко́чуюся, обко́чуюсь | обко́чуємося, обко́чуємось, обко́чуємся |
| 2 особа | обко́чуєшся | обко́чуєтеся, обко́чуєтесь |
| 3 особа | обко́чується | обко́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обко́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обко́чувався, обко́чувавсь | обко́чувалися, обко́чувались |
| жін. р. | обко́чувалася, обко́чувалась | |
| сер. р. | обко́чувалося, обко́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обко́чувавшись | ||