обкочуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обко́чуватися, обко́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обко́чуймося, обко́чуймось
2 особа обко́чуйся, обко́чуйсь обко́чуйтеся, обко́чуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обко́чуватимуся, обко́чуватимусь обко́чуватимемося, обко́чуватимемось, обко́чуватимемся
2 особа обко́чуватимешся обко́чуватиметеся, обко́чуватиметесь
3 особа обко́чуватиметься обко́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обко́чуюся, обко́чуюсь обко́чуємося, обко́чуємось, обко́чуємся
2 особа обко́чуєшся обко́чуєтеся, обко́чуєтесь
3 особа обко́чується обко́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обко́чуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обко́чувався, обко́чувавсь обко́чувалися, обко́чувались
жін. р. обко́чувалася, обко́чувалась
сер. р. обко́чувалося, обко́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обко́чувавшись