обкочувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обко́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обко́чуймо | |
| 2 особа | обко́чуй | обко́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обко́чуватиму | обко́чуватимемо, обко́чуватимем |
| 2 особа | обко́чуватимеш | обко́чуватимете |
| 3 особа | обко́чуватиме | обко́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обко́чую | обко́чуємо, обко́чуєм |
| 2 особа | обко́чуєш | обко́чуєте |
| 3 особа | обко́чує | обко́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обко́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обко́чував | обко́чували |
| жін. р. | обко́чувала | |
| сер. р. | обко́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обко́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обко́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обко́чувавши | ||