обкочувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обко́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обко́чуймо
2 особа обко́чуй обко́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обко́чуватиму обко́чуватимемо, обко́чуватимем
2 особа обко́чуватимеш обко́чуватимете
3 особа обко́чуватиме обко́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обко́чую обко́чуємо, обко́чуєм
2 особа обко́чуєш обко́чуєте
3 особа обко́чує обко́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обко́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обко́чував обко́чували
жін. р. обко́чувала
сер. р. обко́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обко́чуваний
Безособова форма
обко́чувано
Дієприслівник
обко́чувавши