обкочений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обко́чений обко́чена обко́чене обко́чені
родовий обко́ченого обко́ченої обко́ченого обко́чених
давальний обко́ченому обко́ченій обко́ченому обко́ченим
знахідний обко́чений обко́чену обко́чене обко́чені
орудний обко́ченим обко́ченою обко́ченим обко́ченими
місцевий на/в обко́ченому, обко́ченім на/в обко́ченій на/в обко́ченому, обко́ченім на/в обко́чених