обкотитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обкоти́тися, обкоти́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обкоті́мося, обкоті́мось, обкоті́мся
2 особа обкоти́ся, обкоти́сь обкоті́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обкочу́ся, обкочу́сь обко́тимося, обко́тимось, обко́тимся
2 особа обко́тишся обко́титеся, обко́титесь
3 особа обко́титься обко́тяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обкоти́вся, обкоти́всь обкоти́лися, обкоти́лись
жін.р. обкоти́лася, обкоти́лась
сер.р. обкоти́лося, обкоти́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обкоти́вшись