обкотити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обкоти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обкоті́мо, обкоті́м
2 особа обкоти́ обкоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обкочу́ обко́тимо, обко́тим
2 особа обко́тиш обко́тите
3 особа обко́тить обко́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обкоти́в обкоти́ли
жін.р. обкоти́ла
сер.р. обкоти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обко́чений
Безособова форма
обко́чено
Дієприслівник
обкоти́вши