обкорований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обкоро́ваний обкоро́вана обкоро́ване обкоро́вані
родовий обкоро́ваного обкоро́ваної обкоро́ваного обкоро́ваних
давальний обкоро́ваному обкоро́ваній обкоро́ваному обкоро́ваним
знахідний обкоро́ваний, обкоро́ваного обкоро́вану обкоро́ване обкоро́вані, обкоро́ваних
орудний обкоро́ваним обкоро́ваною обкоро́ваним обкоро́ваними
місцевий на/в обкоро́ваному, обкоро́ванім на/в обкоро́ваній на/в обкоро́ваному, обкоро́ванім на/в обкоро́ваних