обкопуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обко́пуваний обко́пувана обко́пуване обко́пувані
родовий обко́пуваного обко́пуваної обко́пуваного обко́пуваних
давальний обко́пуваному обко́пуваній обко́пуваному обко́пуваним
знахідний обко́пуваний обко́пувану обко́пуване обко́пувані
орудний обко́пуваним обко́пуваною обко́пуваним обко́пуваними
місцевий на/в обко́пуваному, обко́пуванім на/в обко́пуваній на/в обко́пуваному, обко́пуванім на/в обко́пуваних