обколюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обко́люватися, обко́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обко́люймося, обко́люймось | |
| 2 особа | обко́люйся, обко́люйсь | обко́люйтеся, обко́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обко́люватимуся, обко́люватимусь | обко́люватимемося, обко́люватимемось, обко́люватимемся |
| 2 особа | обко́люватимешся | обко́люватиметеся, обко́люватиметесь |
| 3 особа | обко́люватиметься | обко́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обко́лююся, обко́лююсь | обко́люємося, обко́люємось, обко́люємся |
| 2 особа | обко́люєшся | обко́люєтеся, обко́люєтесь |
| 3 особа | обко́люється | обко́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обко́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обко́лювався, обко́лювавсь | обко́лювалися, обко́лювались |
| жін. р. | обко́лювалася, обко́лювалась | |
| сер. р. | обко́лювалося, обко́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обко́лювавшись | ||