обколюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обко́люватися, обко́люватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обко́люймося, обко́люймось
2 особа обко́люйся, обко́люйсь обко́люйтеся, обко́люйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обко́люватимуся, обко́люватимусь обко́люватимемося, обко́люватимемось, обко́люватимемся
2 особа обко́люватимешся обко́люватиметеся, обко́люватиметесь
3 особа обко́люватиметься обко́люватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обко́лююся, обко́лююсь обко́люємося, обко́люємось, обко́люємся
2 особа обко́люєшся обко́люєтеся, обко́люєтесь
3 особа обко́люється обко́люються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обко́люючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обко́лювався, обко́лювавсь обко́лювалися, обко́лювались
жін. р. обко́лювалася, обко́лювалась
сер. р. обко́лювалося, обко́лювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обко́лювавшись