обколювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обко́лювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обко́люймо
2 особа обко́люй обко́люйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обко́люватиму обко́люватимемо, обко́люватимем
2 особа обко́люватимеш обко́люватимете
3 особа обко́люватиме обко́люватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обко́люю обко́люємо, обко́люєм
2 особа обко́люєш обко́люєте
3 особа обко́лює обко́люють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обко́люючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обко́лював обко́лювали
жін. р. обко́лювала
сер. р. обко́лювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обко́люваний
Безособова форма
обко́лювано
Дієприслівник
обко́лювавши