обколупувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обколу́пувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обколу́пуймо | |
| 2 особа | обколу́пуй | обколу́пуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обколу́пуватиму | обколу́пуватимемо, обколу́пуватимем |
| 2 особа | обколу́пуватимеш | обколу́пуватимете |
| 3 особа | обколу́пуватиме | обколу́пуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обколу́пую | обколу́пуємо, обколу́пуєм |
| 2 особа | обколу́пуєш | обколу́пуєте |
| 3 особа | обколу́пує | обколу́пують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обколу́пуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обколу́пував | обколу́пували |
| жін. р. | обколу́пувала | |
| сер. р. | обколу́пувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обколу́пувавши | ||