обколупати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обколупа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обколупа́ймо
2 особа обколупа́й обколупа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обколупа́ю обколупа́ємо, обколупа́єм
2 особа обколупа́єш обколупа́єте
3 особа обколупа́є обколупа́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обколупа́в обколупа́ли
жін.р. обколупа́ла
сер.р. обколупа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обколу́паний
Безособова форма
обколу́пано
Дієприслівник
обколупа́вши