обколупаний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обколу́паний обколу́пана обколу́пане обколу́пані
родовий обколу́паного обколу́паної обколу́паного обколу́паних
давальний обколу́паному обколу́паній обколу́паному обколу́паним
знахідний обколу́паний обколу́пану обколу́пане обколу́пані
орудний обколу́паним обколу́паною обколу́паним обколу́паними
місцевий на/в обколу́паному, обколу́панім на/в обколу́паній на/в обколу́паному, обколу́панім на/в обколу́паних

Словник синонімів

ОБЛУ́ПЛЕНИЙ (який повністю чи частково втратив верхній шар покриття; який відпав, обсипався частинками, шматками), ОБЛУ́ЩЕНИЙ, ОБДЕ́РТИЙ, ОБША́РПАНИЙ, ОБКОЛУ́ПАНИЙрідше, ОБЛУ́ПАНИЙ діал.Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Ілюмінатори засновані павутинням (О. Гончар); Весняне сонце.. проривалося крізь ґрати й золотило брудні, обдерті стіни похмурої камери (С. Васильченко); На протилежнім боці вигону обшарпана стояла школа (Я. Качура); На замазаній стіні.. місцями червоніла цегла з-під обколупаної глини (І. Нечуй-Левицький); З таким напруженням зазирав [Панько] до сіней, що видів кожду жовтаву пляму на стіні від облупаного вапна (Лесь Мартович).