обколотися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обколо́тися, обколо́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обколі́мося, обколі́мось, обколі́мся
2 особа обколи́ся, обколи́сь обколі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обколю́ся, обколю́сь обко́лемося, обко́лемось, обко́лемся
2 особа обко́лешся обко́летеся, обко́летесь
3 особа обко́леться обко́лються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обколо́вся, обколо́всь обколо́лися, обколо́лись
жін.р. обколо́лася, обколо́лась
сер.р. обколо́лося, обколо́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обколо́вшись