обколоти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обколо́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обколі́мо, обколі́м
2 особа обколи́ обколі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обколю́ обко́лемо, обко́лем
2 особа обко́леш обко́лете
3 особа обко́ле обко́лють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обколо́в обколо́ли
жін.р. обколо́ла
сер.р. обколо́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обко́лений, обко́лотий
Безособова форма
обко́лено, обко́лото
Дієприслівник
обколо́вши