обковувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обко́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обко́вуймо | |
| 2 особа | обко́вуй | обко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обко́вуватиму | обко́вуватимемо, обко́вуватимем |
| 2 особа | обко́вуватимеш | обко́вуватимете |
| 3 особа | обко́вуватиме | обко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обко́вую | обко́вуємо, обко́вуєм |
| 2 особа | обко́вуєш | обко́вуєте |
| 3 особа | обко́вує | обко́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обко́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обко́вував | обко́вували |
| жін. р. | обко́вувала | |
| сер. р. | обко́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обко́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обко́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обко́вувавши | ||