обклювати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обклюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обклює́ обклюю́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обклюва́в обклюва́ли
жін.р. обклюва́ла
сер.р. обклюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обкльо́ваний
Безособова форма
обкльо́вано
Дієприслівник
обклюва́вши