обквітчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обкві́тчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обкві́тчуймо | |
| 2 особа | обкві́тчуй | обкві́тчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обкві́тчуватиму | обкві́тчуватимемо, обкві́тчуватимем |
| 2 особа | обкві́тчуватимеш | обкві́тчуватимете |
| 3 особа | обкві́тчуватиме | обкві́тчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обкві́тчую | обкві́тчуємо, обкві́тчуєм |
| 2 особа | обкві́тчуєш | обкві́тчуєте |
| 3 особа | обкві́тчує | обкві́тчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обкві́тчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обкві́тчував | обкві́тчували |
| жін. р. | обкві́тчувала | |
| сер. р. | обкві́тчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обкві́тчуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обкві́тчувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обкві́тчувавши | ||