обквітчувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обкві́тчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обкві́тчуймо
2 особа обкві́тчуй обкві́тчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обкві́тчуватиму обкві́тчуватимемо, обкві́тчуватимем
2 особа обкві́тчуватимеш обкві́тчуватимете
3 особа обкві́тчуватиме обкві́тчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обкві́тчую обкві́тчуємо, обкві́тчуєм
2 особа обкві́тчуєш обкві́тчуєте
3 особа обкві́тчує обкві́тчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обкві́тчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обкві́тчував обкві́тчували
жін. р. обкві́тчувала
сер. р. обкві́тчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обкві́тчуваний
Безособова форма
обкві́тчувано
Дієприслівник
обкві́тчувавши