обквітчуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обкві́тчуваний обкві́тчувана обкві́тчуване обкві́тчувані
родовий обкві́тчуваного обкві́тчуваної обкві́тчуваного обкві́тчуваних
давальний обкві́тчуваному обкві́тчуваній обкві́тчуваному обкві́тчуваним
знахідний обкві́тчуваний, обкві́тчуваного обкві́тчувану обкві́тчуване обкві́тчувані, обкві́тчуваних
орудний обкві́тчуваним обкві́тчуваною обкві́тчуваним обкві́тчуваними
місцевий на/в обкві́тчуваному, обкві́тчуванім на/в обкві́тчуваній на/в обкві́тчуваному, обкві́тчуванім на/в обкві́тчуваних