обквітчати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обквітча́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обквітча́ймо
2 особа обквітча́й обквітча́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обквітча́ю обквітча́ємо, обквітча́єм
2 особа обквітча́єш обквітча́єте
3 особа обквітча́є обквітча́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обквітча́в обквітча́ли
жін.р. обквітча́ла
сер.р. обквітча́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обкві́тчаний
Безособова форма
обкві́тчано
Дієприслівник
обквітча́вши