обквітчаний 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обкві́тчаний обкві́тчана обкві́тчане обкві́тчані
родовий обкві́тчаного обкві́тчаної обкві́тчаного обкві́тчаних
давальний обкві́тчаному обкві́тчаній обкві́тчаному обкві́тчаним
знахідний обкві́тчаний, обкві́тчаного обкві́тчану обкві́тчане обкві́тчані, обкві́тчаних
орудний обкві́тчаним обкві́тчаною обкві́тчаним обкві́тчаними
місцевий на/в обкві́тчаному, обкві́тчанім на/в обкві́тчаній на/в обкві́тчаному, обкві́тчанім на/в обкві́тчаних