обквецювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обкве́цювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обкве́цюймо | |
| 2 особа | обкве́цюй | обкве́цюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обкве́цюватиму | обкве́цюватимемо, обкве́цюватимем |
| 2 особа | обкве́цюватимеш | обкве́цюватимете |
| 3 особа | обкве́цюватиме | обкве́цюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обкве́цюю | обкве́цюємо, обкве́цюєм |
| 2 особа | обкве́цюєш | обкве́цюєте |
| 3 особа | обкве́цює | обкве́цюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обкве́цюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обкве́цював | обкве́цювали |
| жін. р. | обкве́цювала | |
| сер. р. | обкве́цювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обкве́цюваний | ||
| Безособова форма | ||
| обкве́цювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обкве́цювавши | ||