обквецюваний 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обкве́цюваний обкве́цювана обкве́цюване обкве́цювані
родовий обкве́цюваного обкве́цюваної обкве́цюваного обкве́цюваних
давальний обкве́цюваному обкве́цюваній обкве́цюваному обкве́цюваним
знахідний обкве́цюваний, обкве́цюваного обкве́цювану обкве́цюване обкве́цювані, обкве́цюваних
орудний обкве́цюваним обкве́цюваною обкве́цюваним обкве́цюваними
місцевий на/в обкве́цюваному, обкве́цюванім на/в обкве́цюваній на/в обкве́цюваному, обкве́цюванім на/в обкве́цюваних