обкачати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обкача́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обкача́ймо
2 особа обкача́й обкача́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обкача́ю обкача́ємо, обкача́єм
2 особа обкача́єш обкача́єте
3 особа обкача́є обкача́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обкача́в обкача́ли
жін.р. обкача́ла
сер.р. обкача́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обка́чаний
Безособова форма
обка́чано
Дієприслівник
обкача́вши