обкатуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обка́туваний обка́тувана обка́туване обка́тувані
родовий обка́туваного обка́туваної обка́туваного обка́туваних
давальний обка́туваному обка́туваній обка́туваному обка́туваним
знахідний обка́туваний обка́тувану обка́туване обка́тувані
орудний обка́туваним обка́туваною обка́туваним обка́туваними
місцевий на/в обка́туваному, обка́туванім на/в обка́туваній на/в обка́туваному, обка́туванім на/в обка́туваних