обкантований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обканто́ваний обканто́вана обканто́ване обканто́вані
родовий обканто́ваного обканто́ваної обканто́ваного обканто́ваних
давальний обканто́ваному обканто́ваній обканто́ваному обканто́ваним
знахідний обканто́ваний обканто́вану обканто́ване обканто́вані
орудний обканто́ваним обканто́ваною обканто́ваним обканто́ваними
місцевий на/в обканто́ваному, обканто́ванім на/в обканто́ваній на/в обканто́ваному, обканто́ванім на/в обканто́ваних