обкаменувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | обкаменува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обкамену́ймо | |
2 особа | обкамену́й | обкамену́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обкамену́ю | обкамену́ємо, обкамену́єм |
2 особа | обкамену́єш | обкамену́єте |
3 особа | обкамену́є | обкамену́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обкаменува́в | обкаменува́ли |
жін.р. | обкаменува́ла | |
сер.р. | обкаменува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обкамено́ваний | ||
Безособова форма | ||
обкамено́вано | ||
Дієприслівник | ||
обкаменува́вши |