-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив обкаменува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обкамену́ймо
2 особа обкамену́й обкамену́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обкамену́ю обкамену́ємо, обкамену́єм
2 особа обкамену́єш обкамену́єте
3 особа обкамену́є обкамену́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обкаменува́в обкаменува́ли
жін.р. обкаменува́ла
сер.р. обкаменува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обкамено́ваний
Безособова форма
обкамено́вано
Дієприслівник
обкаменува́вши

Словник синонімів

ОБКЛА́СТИ[ОБІКЛА́СТИрідше] (покрити чимось усю поверхню чого-небудь); ОБЛОЖИ́ТИ, ОБМОСТИ́ТИ, ОБЛИЦЮВА́ТИбуд.,ОБЛИЧКУВА́ТИбуд.,ВИ́КЛАСТИ, ОБМУРУВА́ТИ, ОБКАМЕНУВА́ТИдіал. (цеглою, камінням). - Недок.: обклада́ти, обмо́щувати, облицьо́вувати, обличко́вувати, личкува́ти, виклада́ти, обмуро́вувати. Працювали швидко, обкладаючи окоп твердим корінням і корчомаками, знайденими у яру (Григорій Тютюнник); Вони.. зробили їй гніздечко, обложили його пір’ячком, і посадили туди качечку, а самі знову пішли по грибки (казка); Вони хутром закутали їй ноги, обмостили княгиню (С. Скляренко); Ситал - новий мікрокристалічний матеріал.. Його плитами облицьовують стіни, підлогу (з газети); Горбик виклали дерном і пересадили сюди з землею кущик глоду (В. Петльований); У Вишні, трохи за селом, були три гарячі джерела.. Громада на свій кошт обкаменувала ті джерела, звела їх до спільного русла (Ірина Вільде).