обкалятися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обкаля́тися, обкаля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обкаля́ймося, обкаля́ймось | |
| 2 особа | обкаля́йся, обкаля́йсь | обкаля́йтеся, обкаля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обкаля́юся, обкаля́юсь | обкаля́ємося, обкаля́ємось, обкаля́ємся |
| 2 особа | обкаля́єшся | обкаля́єтеся, обкаля́єтесь |
| 3 особа | обкаля́ється | обкаля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обкаля́вся, обкаля́всь | обкаля́лися, обкаля́лись |
| жін.р. | обкаля́лася, обкаля́лась | |
| сер.р. | обкаля́лося, обкаля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обкаля́вшись | ||