як (мов, ні́би і т. ін.) кво́чка в обича́йці, зі сл. сиді́ти. Самотньо, ізольовано від інших. — Йди до світлиці та побалакай з нами,— почала говорити Соломія,— зачиниться, замкнеться отут в хатині та й сидить мов квочка в обичайці (І. Нечуй-Левицький).